У неділю Київ оголосив, що більше не контролює місто в Донбасі. Бос Вагнера хоче, щоб регулярна російська армія змінила його ополченців.
Libération, 21 травня 2023 року
Автор - Люк Матьє Переклад - Олексій Першко
Український тактичний маневр як прелюдія до оточення чи поразка після десяти місяців запеклих боїв? У неділю, через день після оголошення ПВК Вагнера і президента Росії Владіміра Путіна про те, що місто Бахмут пало, командувач сухопутними військами України Олександр Сирський визнав, що його армія наразі контролює лише “незначну” частину зруйнованого міста, але при цьому запевнив, що просувається на флангах і може претендувати на його оточення.
Декількома годинами раніше, в кулуарах G7 у Хіросімі, президент України зробив двозначну заяву – “Бахмут тільки в наших серцях” – перш ніж стверджувати, що “сьогодні [росіяни] перебувають у Бахмуті [але місто] не окуповане Росією”. “Я можу чесно сказати, що фотографії зруйнованої Хіросіми нагадують мені Бахмут, – додав він. – Там не залишилося абсолютно нічого живого, всі будівлі зруйновані […], абсолютна і повна руйнація”.
Дантівські битви
Місто Донбасу з довоєнним населенням 70 000 осіб, відоме своїм ігристим вином, яке знаходиться в облозі з травня 2022 року, перебуває на межі того, щоби його взяли російські сили, здебільшого ополченці з групи Вагнера, якщо вже не взяли. Виснажені дантовськими боями, артилерією і окопною війною, що нагадує деякі битви Першої світової війни, українські солдати, як і раніше, присутні в околицях міста, особливо на півночі та півдні, де останніми тижнями вони домоглися успіхів. Вони також почали контратаки на західному фланзі.
“Важливість захисту [міста] зберігається. Це дає нам можливість увійти в нього в разі зміни ситуації, що обов’язково станеться”, – сказав Олександр Сирський у Telegram. –Ми продовжуємо просуватися по флангах у передмістя, ми наближаємося до захоплення міста в тактичне оточення.” Інакше кажучи, перемога Росії – це не перемога, і бійці Москви скоро опиняться в пастці.
Бос Вагнера, Євгєній Пригожин, вже в суботу заявив, що його люди не чекатимуть і будуть замінені солдатами регулярної армії. “У період до 25 травня ми повністю зачистимо місто, створимо оборонні позиції і передамо його військовим, щоб ним займалися вони. А ми повернемося на бази”, – сказав він. Він знову звинуватив генштаб російської армії в тому, що той не підтримав його. “Ми боролися не тільки з українською армією в Бахмуті, ми [також] боролися з російською бюрократією, яка ставила перешкоди на нашому шляху”.
Бійня
Інститут вивчення війни (ISW), який публікує щоденний бюлетень про пересування військ, сумнівається в здійсненності плану Вагнера. “Виведення військ, поки вони все ще перебувають у контакті з противником, є надзвичайно складним завданням, з яким сили Вагнера навряд чи зможуть впоратися протягом п’яти днів”, – йдеться в його записці від 20 травня. Українські солдати, які перебувають у передмістях Хромове та Іванівське, як і раніше, здатні вести артилерійський вогонь по російських бійцях, дислокованих у Бахмуті. Можлива допомога з боку регулярної армії також здається малоймовірною, зважаючи на погані стосунки з найманцями Вагнера. “Більш імовірно, що передислокація російських батальйонів послужить для захисту загрожуваних флангів Бахмута”, зазначає ISW.
Москва також змушена рахуватися з глобальним контрнаступом, оголошеним Києвом, оскільки одержимість захопленням міста, прозваного “м’ясорубкою”, значно послабила її сили. 1 травня прес-секретар Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що з грудня було вбито або поранено понад 100 000 росіян, в основному в Бахмуті. Це непомірна ціна за місто, в якому немає нічого стратегічно важливого.