Україна: Володимир Зеленський кладе на вівтар національної безпеки двох людей зі свого близького оточення
Libération, 18 липня 2022
Автор: Стефан Сьйоан Переклад – Олексій Першко
Президент України усунув з посади голову служби безпеки країни Івана Баканова та генеральну прокурорку Ірину Венедиктову, оскільки в обох установах, схоже, продовжує зростати кількість справ про державну зраду або ж передачу розвідданих російському ворогові.З початком української трагедії Володимиру Зеленському, безсумнівно, довелося зіткнутися зі складними дилемами. Однак вузол, який він розрубав цієї неділі, повинен залишити сліди як на політичному, так і на особистому рівнях: яким чином під час війни примирити державний розум і абсолютну довіру до своїх друзів? Принцип, який колишній актор висунув як метод правління з моменту свого обрання у 2019-му році. У цьому й полягає вся інтрига звільнення Івана Баканова, який є не лише головою служби безпеки (СБУ), а й другом дитинства Зеленського – найближчим із близьки
У Києві в неділю ввечері вибухнула справжня політична бомба: 47-річний Іван Баканов і 43-річна генеральна прокурорка Ірина Венедиктова були зняті з посад через вірогідну співпрацю з російськими спецслужбами десятків, а то й сотень агентів цих двох державних установ. Стосовно співробітників обох організацій порушено не менше 651-ї кримінальної справи, близько 60-ти з яких, ймовірно, співпрацюють з російською адміністрацією на окупованих територіях. «Такий спектр злочинів проти основ національної безпеки та контакти, які були зафіксовані між співробітниками силових структур України та спецслужбами Росії, викликають дуже серйозні питання до їхніх керівників, – заявив Зеленський у своєму відеозверненні. – На кожне з цих питань буде дано конкретну відповідь».
«Керівництво у воєнний час»
Протягом кількох тижнів ходили чутки про невдоволення адміністрації президента «керівництвом у воєнний час» Івана Баканова, який сам був на диво невидимим з початку вторгнення. 23-го червня у статті Politico повідомлялося, що Володимир Зеленський намагався знайти заміну своєму головному шпигуну, але тоді ця інформація була спростована самим президентом. Проте з березня стали помітними ознаки втрати контакту між двома державними діячами: глава держави розпочав низку звільнень високопосадовців СБУ, раніше призначених Іваном Бакановим – його довіреною особою.
Що ж до генпрокурорки Ірини Венедиктової, то вона, навпаки, була всюдисуща на медійному фронті, особливо після розкриття російських зловживань у Бучі та інших місцях Київської області. Вона поспішила звинуватити російських солдатів у військових злочинах. На думку українських журналістів, така поспішність викликала незадоволеність деяких членів президентської команди, які ведуть непрості переговори з російськими емісарами. Однак Венедиктова також є давньою союзницею Зеленського: радниця під час передвиборної кампанії у 2019-му році, спочатку заступниця, а потім з 2020-го року генеральна прокурорка – для того, щоб захищати оточення президента від зайвих зазіхань правосуддя.
«Кожен тиждень виявляються десятки колабораціоністів»
У понеділок заступник глави адміністрації президента повідомив подробиці «найгучнішого політичного рішення з початку війни» – повідомляє тижневик «НВ». «Щотижня в лавах силовиків виявляються десятки колабораціоністів», – повідомив Андрій Смирнов. Президент і суспільство чекають від керівників [СБУ та прокуратури] більш конкретних і, можливо, радикальних результатів щодо зачистки служб від колабораціоністів та держзрадників. Тому президент [вирішив] відкликати їх, щоб запобігти [їх] потенційному впливу на поточні кримінальні справи стосовно співробітників, підозрюваних у співпраці з країною-агресором». За словами Андрія Смирнова, Іван Баканов та Ірина Венедиктова підлягають швидше відстороненню, аніж формальному звільненню. Незважаючи на свої розширені військові повноваження, Зеленський залишає за собою можливість після розслідування дозволити парламентарям проголосувати за остаточну долю двох його ставлеників. Тим часом Баканова у понеділок змінив на посаді виконувач обов’язків голови СБУ Василь Малюк – 39-річний співробітник спецслужби з 2001-го року.
Але СБУ – бюрократичному монстру, який довгі роки не піддавався реформуванню – не вдасться уникнути відповідальності. Багато хто у владних колах вважає цю установу відповідальною за падіння Херсона – першої регіональної столиці, захопленої російською армією через сім днів після початку вторгнення. Декілька дезертирств у міських службах безпеки порушили оборону півдня України. За деякими даними, СБУ не зруйнувала міст через Дніпро в Антонівці, що дозволило російським військам спокійно увійти до міста, тоді як в інших місцях було організовано опір. За іншими даними, взимку СБУ могла віддати наказ про часткове розмінування демаркаційної лінії, яка відокремлює Україну від окупованого Росією Криму.
Питання політичного та сентиментального порядку
У березні Володимир Зеленський звільнив заступника директора управління СБУ по Криму Олега Кулініча за підозрою, що він є подвійним агентом ФСБ Росії, чиї дії нібито полегшили російським силам проникнення на материкову частину України з анексованого півострова. У неділю його заарештували через два роки після призначення Бакановим на цю стратегічну посаду. «Іван Баканов має взяти на себе політичну відповідальність за призначення високопосадовців, яких сьогодні звинувачують в роботі на російські служби або ж у зневазі до службових обов’язків», – коментує Ігор Гуськов з Українського центру аналізу та безпеки.
Для українського президента звільнення Івана Баканова – питання не лише політичне, а й сентиментальне. Цей його друг дитинства з Кривого Рогу раніше був юристом та партнером його продюсерської компанії «Квартал – 95» – людиною гарних і поганих рішень, творцем розкритої в 2021-го році Pandora Papers архітектури офшорів та засновником його політичної партії «Слуга народу». Але під час війни кланове функціонування команди Зеленського досягло своєї межі. «СБУ має очолити людина з відповідними для такої важливою посади управлінськими навичками, яка користуватиметься повною довірою Зеленського», – вважає політолог Петро Олещук.
Що ж до Івана Баканова, то йому, можливо, залишилося не так багато часу, щоб пояснити своє зникнення з театру воєнних дій та з екранів із початком війни. Дехто навіть задається питанням, чи був узагалі присутнім голова СБУ в столиці в день початку війни? «24-го лютого я брав участь у нараді у президента і бачив безпосередньо майже всіх керівників центральних органів держави або на їхньому робочому місці, або в контакті з президентом, – свідчить депутат від опозиційної партії «Голос» та член парламентського комітету з безпеки та оборони Сергій Рахманін. – Єдиною людиною, яку я не побачив [того дня], був Іван Баканов».