Владімір Путін: оголошення війни, що схоже на зізнання у слабкості?

logo_analitika

Libération, 21 вересня 2022

Авторка: Вероніка Дорман   Переклад – Олексій Першко

За кілька місяців після початку конфлікту, який розвивається не за його планами, російський президент у своєму виступі в середу ухвалив, що війна в Україні, колись названа «спецоперацією», насправді є битвою проти «колективного Заходу». Це справді війна. Вранці 210-го дня «спецоперації», яка забрала тисячі жертв серед цивільного населення і військових, що відправила мільйони людей у ​​вигнання і перетворила на руїни десятки міст – Владімір Путін нарешті назвав речі своїми іменами і видав відповідні укази. У середу вранці російський президент оголосив про «часткову мобілізацію» у Росії. Настав час «захистити суверенітет, безпеку та територіальну цілісність Росії […], підтримати прагнення та волю наших співвітчизників визначати своє майбутнє» – від Заходу, мета якого «послабити, розділити і зрештою знищити нашу країну».

Тому що загроза, ворог – це вже не Україна, як утовкмачували всім з початку «спецоперації». Україна – це лише «антиросійський плацдарм», народ якої перетворений на «гарматне м’ясо» всього Заходу, який вирішив знищити Росію. «Ми воюємо не так з українською армією, як із колективним Заходом», – додав у середу міністр оборони Росії Сєрґєй Шойгу. «Україна для Путіна не існує», – нагадує не здивована новим поворотом політолог Татьяна Становая з R.Politik – одна з тих небагатьох, хто всерйоз поставився до загрози вторгнення в Україну ще до того, як вона стала реальністю в лютому. «За логікою Путіна, на території України росіяни ведуть війну із Заходом, який використовує українських солдатів. Це оборонна війна, ворог хоче знищити росіян, вбити їх усіх. Путін не сумнівається, що населення країни піде за ним». Науковий співробітник Інституту Chatham House Ніколай Пєтров згоден із цим: «Виступ Путіна був спробою перетворити імперіалістичну війну на війну вітчизняну. Поспішні та несподівані референдуми на окупованих територіях України [оголошені у вівторок 20-го вересня, прим. ред.] – це спроба Кремля захопити території політично, оскільки він не зміг добитися цього військовим шляхом».

«Питання тільки в ціні»

Однак оголошена мобілізація у 300 тисяч людей не буде настільки простою, вважає Становая. «Люди не побіжать до військкоматів. Доведеться тягти їх туди силою. Народ чинитиме опір, нарікатиме і скаржитиметься. Путіну не варто розраховувати на велике співчуття із цього боку. Це не та війна, у якій був готовий брати участь народ. Однак існує величезна прірва між обуренням та опором, а також реальним антипутінським протестом».

Для генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга останні рішення Путіна доводять, що «війна йде не так, як він планував», і що російський президент усвідомив, що зробив «великий прорахунок». У Європі ми говоримо про «акт розпачу», про «визнання слабкості». У будь-якому випадку це новий поворотний момент, ескалація конфлікту наступного дня після оголошення референдумів, які мають бути організовані цими вихідними, щоб анексувати чотири області на сході та півдні України. «В Україні відступають не лише російські сили. Сам Путін явно наляканий. Він скоїв те, чого явно не хотів. Оголошення мобілізації показує, що він боїться своїх фашистських суперників більше, ніж російської громадськості» – зазначає у Twitter американський історик Тімоті Снайдер, фахівець із Росії та України. Становая не згодна. «Путін не почувається загнаним у кут. Він задоволений собою, це було помітно з його поведінки у понеділок та вівторок. Для нього питання лише у ціні. Він абсолютно переконаний, що Росія перемагає, що переможе історична правда і справедливість, і що іншої альтернативи просто немає. Він абсолютно, на 100% упевнений, що Росія отримає те, чого хоче. Питання тільки в ціні. І він показує, що готовий заплатити за цю перемогу набагато більше, якщо виникне така потреба.

Крайній засіб

Таким чином, російський президент має «новий план», «спецоперацію» всередині «спецоперації»: анексію чотирьох областей України та оголошення їх територією Росії. Таким чином, озброєні Заходом українські солдати опиняться в Росії, звідки їх доведеться вибивати за будь-яку ціну. “Мобілізацію для цього й оголосили”, – стверджує експерт. Тим не менш, це виглядає як останній засіб і визнання невдачі у справі, яку було представлено російському населенню настільки ж блискавичною, як і тріумфальною, оскільки українці тільки цього й чекали. Коли ж бліцкригу не вдалося зламати Київ за три дні, слова пісні довелося змінити. Звеличуючи щоденні подвиги російської армії, яка офіційно дивом не зазнала втрат – Кремль почав пояснювати, що Україна тримається тільки завдяки своїм союзникам, їхній військовій підтримці і прийнятим у Вашингтоні рішенням. «Представники Києва дуже позитивно поставилися до наших пропозицій, і ці пропозиції здебільшого були спрямовані на безпеку Росії в наших інтересах. Але зрозуміло, що мирне рішення не задовольнило Захід. Тому після досягнення певних компромісів Київ фактично отримав пряму вказівку розірвати всі домовленості», – сказав Путін.

Більше того, «колективний Захід» – ворог, гідний Кремля, проти якого було б зовсім не ганебно не одразу здобути перемогу, що цілком виправдовує мобілізацію всієї вітчизни. А в разі потреби завжди є ядерна загроза, про що нагадав Путін у середу вранці: «Якщо територіальна цілісність нашої країни опиниться під загрозою, ми обов’язково використаємо всі засоби для захисту Росії та нашого народу, які є в нашому розпорядженні. І це не блеф». Ядерна загроза сприймається НАТО «серйозно». Ступінь серйозності «навіть зріс», – підсумовує Татьяна Становая. – «Політична роль чинника загрози застосування ядерної зброї різко зростає. І якщо Росія зазнає поразки, якщо стане очевидним, що Росія не в змозі буде контролювати ситуацію – вона вдасться до цього, це не блеф».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: