Libération, 16 листопада 2022
Автор - Неллі Дідло Переклад - Олексій Першко
З приходом негоди, коли рівнини перетворюються на моря багна, російська армія перебуває у скрутному становищі через недолугу логістики і спорядження. Українські війська, навіть якщо й уповільнюються, могли б скористатися ситуацією. У російській військовій історії зима займає особливе місце. Московські війська утримували Сталінград у мороз і сніг у 1942 році, розгромили наполеонівські війська у російській кампанії 1812 року та зазнали поразки у Зимовій війні 1940 року проти невеликої фінської армії. Цього року, коли починають кусатися холоди, українським солдатам протистоїть погано підготовлена та відступаюча армія. Війська, нещодавно мобілізовані Москвою, страждають від браку досвіду, спорядження, логістики та бойового духу — всього, що має значення у погану пору року. Але й з українського боку зима також перетасує карти, уповільнюючи операції. «Військові дії взимку дуже відрізняються від літніх. Сніг може завадити вам організувати великі наступи на відкритій місцевості та змусити залишатися на дорогах. Навколишнє середовище настільки вороже, що виживання вашої техніки та ваших людей може виявитися більш вирішальним фактором, ніж ваш тактичний геній», — нещодавно пояснив національному телебаченню Вахур Карус, бригадний генерал, який очолює Естонську Академію Оборони. В Україні, де температура може опускатися нижче за -20°C, прихід зими кардинально змінює поле бою. Лісовий покрив рідшає і гірше приховує спроби наступу. Сніг змінює колір пейзажу, і зелене забарвлення екіпірування та обладнання виділяється, як тепло людини на тепловізорі. Холод вимотує солдатів та техніку. Поломки відбуваються частіше, заправка утруднена через мороз і багно, та й кількість палива, яке необхідно транспортувати для постачання генераторів, збільшується.
Килимки для йоги та гумові чоботи
Зважаючи на те, що все ускладнюється, важливість логістики та спорядження багаторазово зростає. Союзники України знають про це і надали країні екіпірування, яке підходить для суворих температур. Тільки Канада, яка має великий досвід у цій галузі, надала півмільйона зимових комплектів, включаючи парки, черевики та рукавички. Великобританія пообіцяла спальні мішки та намети з підігрівом. З російського боку, навпаки, недоліки здаються величезними. Декілька арктичних частин, які звикли до екстремальних умов, було знищено на першому етапі війни, як, наприклад, 200-а окрема мотострілецька бригада. Що стосується 300 000 осіб, мобілізованих з вересня, то більшість їх мають екіпіруватись самостійно. На відео, розміщеному в соцмережах, нещодавно мобілізований чоловік із Архангельської області (північ) показав склад набору, переданого солдатам губернатором: килимок для йоги завтовшки 3 міліметри, гумові чоботи та літній спальний мішок. «Якби світло було сильнішим, ви могли б дивитися крізь нього», — з гіркотою стверджує чоловік. «При температурі -20 ° C наявність гарного спорядження – це питання не ефективності, а просто виживання. Знання того, чому ми б’ємося, і добрий моральний дух узимку є ще більш вирішальними елементами», — нагадує Жюльєн Терон, викладач вищої школи Sciences-Po, Париж.
Фаза багна
Важливим є і характер грунту. Пухкий ґрунт, розм’якшений дощами та багном, змушує найважчі машини триматися на дорогах, де противнику легше атакувати лінії постачання. Бездоріжжя, що настає восени і в періоди відлиг, коли рівнини перетворюються на моря багна, ускладнює великі наступальні операції. Про це нагадують перші тижні конфлікту, коли російська бронетехніка та дорогі зенітні батареї виявилися покинутими у багнюці. Прихід морозу зміцнює землю, але послаблює техніку. В результаті темпи операцій узимку сповільнюються. На даний момент конфлікт знаходиться у фазі багна. Якщо не брати до уваги конкретного випадку взяття Херсона, українські контрнаступи уповільнилися, зокрема через розм’якшення ґрунту. Цей мертвий сезон не обов’язково грає проти Києва. «Цей період був використаний Україною у військових цілях. Бруд не завадив українській артилерійській підготовці по статичним оборонним позиціям росіян – ідеальна операція. Вона також дала час на поповнення певних ресурсів», — пояснює у Twitter Жозеф Енротен, дослідник Інституту порівняльної стратегії. Саме ця стратегія виснаження змусила російську армію евакуюватись із Херсона. Кожна воююча сторона готується до несприятливої пори року, граючи на своїх сильних та слабких сторонах. «Стратегія Росії взимку, мабуть, буде зосереджена на обороніу сподіванні, що мобілізація дозволить відновити її сили. Якщо військовий тиск ослабне, вони скористаються можливістю дістати зі складів більше техніки і, можливо, спробують отримати боєприпаси з таких країн, як Північна Корея, – вважає в недавньому аналізі Майкл Кофман, один із найкращих фахівців з російської армії. – І навпаки, Україна, ймовірно, скористається дальністю та точністю своєї артилерії, щоб стомити російську армію.
“Прискоритися, поки все не сповільнилося”
Щоб зміцнити свої лінії оборони, російські солдати повинні діяти швидко і викопати окопи до замерзання землі. Ці зусилля по зміцненню особливо помітні в районі Херсона, на східному березі Дніпра, де починають з’являтися три лінії траншей. На космічних знімках ці фортифікаційні споруди простежуються аж до Криму. «Настання зими впливає на роздуми про військову стратегію. Воно закликає генералів шукати способи виграти свої битви до того, як маневр стане надто складним. Це змушує прискоритися, поки все не сповільнилося», – пише у своєму блозі Лоуренс Фрідман, почесний професор воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона. Можливо навіть більше, ніж погода, проти обох сторін працює час. “Росіяни використовують дуже багато ресурсів у ритмі, за яким геть не встигає їх поповнення. Чим довше триває війна, тим менше у Росії шансів її виграти, – зазначає Жюльєн Терон. – У політичному плані тенденція та сама. Навіть за авторитарного режиму що довше триває війна, то більше розгоряється спротив їй. Так було за радянських часів з війною в Афганістані та акціями солдатських матерів.” Для української сторони час відіграє іншу роль. Постачання зброї та боєприпасів залежать від доброї волі союзників Києва, деякі з яких наближаються до межі своїх можливостей. Російські удари по енергетичній інфраструктурі ускладнюють життя цивільного населення і завдають шкоди економіці. Навіть у лещатах повільності зими обом сторонам доведеться набирати темп.