Військова допомога

logo_analitika

Постачання зброї по краплях поставили Україну на межу

Libération, 20 липня 2022

Автор(к)и: Леа Массґен та П'єр Алонсо       Переклад – Олексій Першко

«Якщо оцінювати постачання зброї з різних країн в Україну, то Франція не поставила практично нічого». Зауваження колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена є гірким. Масштаби французьких поставок до Києва для боротьби з російським вторгненням еквівалентні масштабам Данії, ВВП якої у сім разів нижчий, ніж у Франції – з тривогою зауважив він у понеділок у інтерв’ю американському виданню The Atlantic.

Однак Україна, якій не вистачає боєприпасів, наразі повністю залежить від західної зброї, аби продовжувати сподіватись виграти війну. «Російські сили застосовували на фронті майже всю зброю, яка не є ядерною, а це включає в себе важку артилерію, ракетні установки та авіаційні удари», – нещодавно підкреслив радник президента Володимира Зеленського Михайло Подоляк, закликавши до «паритету у важкому озброєнні» для протистояння. російському ворогові. У своєму дописі в Twitter політик також склав точний список важких озброєнь, які, як він сподівається, зможуть «покласти край війні»: тисяча гаубиць калібру 155мм, 300 ракетних установок, 500 танків, 2.000 бронемашин та 1.000 безпілотників. І це ще далеко не все.

Емманюеля Макрона критикують в Україні

Офіційно Париж надав Україні лише 193 мільйони доларів військової допомоги, що у 123 рази менше, ніж Вашингтон. На початку вторгнення начальник штабу французької армії Тьєррі Буркхард (Thierry Burkhard) пояснив, що його країна не надаватиме жодних подробиць про тип зброї, яку вона має намір відправити в Україну, щоб не провокувати Росію. «Деякі країни дуже відкриті та повідомляють про характер своїх поставок», – пояснює дослідник із Кільського інституту Андре Франк (André Frank), який перераховує країни-донори та оцінює надану Україні приблизно сорока урядами підтримку. Інші, такі як Франція та Італія, вважають за краще тримати цю інформацію в секреті або залишати її дуже розпливчастою. Подібне рішення зазнало різкої критики в Києві, де Париж звинувачують у бажанні зберегти відносини з Москвою, незважаючи на жорстокість війни та тисячі жертв серед цивільного населення. Висловлювання президента Емманюеля Макрона на початку червня про ризики «приниження» Росії зазнали різкої критики в Україні та інших країнах.

Вперше глава французької держави оголосив у своєму твіті про відправку 100 мільйонів євро у вигляді військової допомоги в середині квітня – зокрема десятків протитанкових ракет Milan та дванадцяти артилерійських гаубиць Caesar, відомих своєю точністю та ефективністю. Це дає змогу Парижу публічно підтвердити свою підтримку Києва, а також направити Владіміру Путіну сигнал стримування. Під час візиту до Києва 16-го червня Макрон обіцяє партію із шести нових гармат, а також неуточнену кількість бронетехніки. «18 САУ Caesar [з 76, які Франція мала для своїх збройних сил на початку конфлікту, тобто. чверть запасу – прим. ред.] з різного типу снарядами набагато краще за різнорідне озброєння. Вони мають більший стратегічний вплив на театр воєнних дій», – вважає викладач паризького Інституту політичних досліджень Александр Папаемманюель (Alexandre Papaemmanuel). Експерт із розвідки пояснює причини обмеженої допомоги Франції, і серед них багаторічна присутну її військових сил та техніки в Афганістані та Сахелі: «Париж ніколи не зважав на витрати для участі в багатосторонніх та міжнародних проєктах. Ці роки зобов’язань вплинули на операційні можливості, які перебувають під постійним навантаженням».

Військова підтримка Україні (по країнах у мільярдах євро).

1. США: 23,782

2. Великобританія: 3,767

3. Польща: 1,800

4. Німеччина: 1,439

5. Канада: 0,919

6. Норвегія: 0,493

7. Данія: 2,698

8. Чехія: 0,256

9. Греція: 0,247

10. Естонія: 0,245

11. Латвія: 0,218

12. Франція: 0,193

13. Австралія: 0,185

14. Швеція: 0,182

15. Словаччина: 0,16

16. Італія: 0,15

США як головна опора Києва

«Експортний продаж створює високе навантаження на військову техніку, яка є доступною у невеликих кількостях», – додає фахівець з військових та оборонних питань у Міжнародному інституті стратегічних досліджень Йоанн Мішель (Yohann Michel). Франція також забезпечує захист неба в країнах Балтії та догляд за пораненими українськими солдатами у шпиталях французької армії. Усього двостороння допомога Парижа Києву становить понад 2 млрд євро (шостий внесок після США, Великобританії, Німеччини, Польщі та Канади), з яких близько 120 млн припадає на гуманітарну допомогу. Франція виділила на військову допомогу Україні лише 0,008% свого ВВП (серед сорока донорів країна посідає 23 місце).

Подібно до французьких постачань, загальний обсяг відправленої союзниками України зброї не тільки значно нижчий від потреб, заявлених Києвом з початку війни, а й у порівнянні з ресурсами, виділеними російською армією. «Прагнення ухвалення нових зобов’язань перед Україною сповільнюється», – зазначає Кільський інститут. Дослідницька організація, що базується в Німеччині, порахувала внески на суму 86 мільярдів євро від 41 донора, переважна більшість з яких є членами G7 і країнами Європейського Союзу. Понад 36 мільярдів євро пішли на військові потреби, у тому числі 13,7 мільярда на озброєння та техніку і 21 мільярд на фінансову допомогу.

Сполучені Штати, які надали майже 43 мільярди євро, у тому числі понад шість мільярдів на зброю та обладнання і 17,4 мільярда на фінансову допомогу для військового використання – безумовно, є основною підтримкою України. З самого початку війни Вашингтон зайняв набагато більш наступальну порівняно з європейцями позицію до Москви і заявив про свою рішучість «перевернути небо та землю», щоб виграти війну для України. «Якщо порівнювати обсяги, то основну частину зусиль, включаючи розвідку, забезпечують Сполучені Штати, хоча задіяні усі західні країни. Удари з далекої відстані по російських складах боєприпасів відбуваються завдяки дуже ефективній українській розвідці, але також і американській, що дає у такий спосіб свій стратегічний ефект», – вважає Йоанн Мішель.

Значний розрив між обіцяною допомогою та реальністю

З виділеними на військову допомогу майже 3,8 мільярдами євро Велика Британія також виділяється серед своїх європейських сусідів. Поряд із Вашингтоном, Лондон, який нині навчає українських військових на своїй території, на початку червня оголосив про відправку ракетних установок із дальністю дії 80 кілометрів. І це незважаючи на застереження Москви про можливі наслідки такої підтримки для Заходу.

З 27,2 млрд євро, виділених урядами ЄС та європейськими інституціями, 7,5 млрд призначені для військової допомоги. Але диспропорції всередині країн Спілки великі. Прибалтійські країни (Естонія, Литва, Латвія), Польща та Чехія є найщедрішими державами, якщо порівняти їхню допомогу з валовим внутрішнім продуктом – через їхню близькість до України та побоювання, що війна перекинеться на їхню територію.

Наприкінці травня литовцям у ході збору коштів на покупку турецького безпілотника Bayraktar TB2 вдалося менш як за чотири дні зібрати понад 5 мільйонів євро. «Прибалтійські держави вважають, що краще вдесятерити свої сили для допомоги тим, хто сьогодні протистоїть їхньому безпосередньому супротивникові. Найкраще послабити Росію зараз, щоб зменшити ризик завтра. Це їхній раціональний розрахунок», – додає Йоанн Мішель.

Однак дані Кільського інституту показують, що існує значний розрив між обіцяною та фактично наданою допомогою. Сполучені Штати, наприклад, надали лише близько третини всієї військової допомоги. Німеччина, яка також критикується за повільність постачань, поставила обладнання всього на 270 млн євро, тоді як обіцяла 675 млн. Феномен, який канцлер Олаф Шольц намагався виправдати необхідністю навчання українських солдатів поводженню зі зброєю.

Нестача радянських боєприпасів

Такі розбіжності можуть пояснюватися й іншими факторами. Інтенсивність війни, особливо на сході країни, виснажує запаси озброєнь російського та радянського виробництва з запаморочливою швидкістю. «Українці вже майже все вичерпали, а крім Болгарії та Румунії, жодна європейська країна більше не виробляє боєприпасів радянського зразка. Київ у оновленні своєї артилерії тепер повністю залежить від допомоги Заходу», – пояснює науковий співробітник Фонду стратегічних досліджень Венсан Турре (Vincent Tourret). В інтерв’ю британській газеті The Times міністр оборони України нещодавно пояснив, як його армія лише за три місяці замінила зброю тридцятирічної давності завдяки допомозі країн НАТО, при цьому закликаючи до прискорення темпів постачання. «Нам потрібно більше і швидше, щоб урятувати життя наших солдатів. Щодня очікування гаубиць можемо коштувати життя сотні наших солдатів».

Через десятиліття політики роззброєння західноєвропейські країни, на відміну від американців, загалом зберегли менші запаси зброї, ніж їхні сусіди із Центральної та Східної Європи. Більшість із двадцяти семи країн Європейського Союзу витрачають на військову сферу в середньому від 1 до 2% свого ВВП. І за фактом мають менше озброєння для доставки Києву. Зіткнувшись із виснаженням запасів у країнах-членах ЄС, Європейська комісія у вівторок запропонувала спільне європейське фінансування у розмірі 500 мільйонів євро для полегшення спільних закупівель озброєнь, щоб «екстренно заповнити» цю вразливість. Як довго Україна зможе протистояти російському тискові? Трохи більше місяця тому Зеленський стверджував, що його противник контролює майже чверть території України, або майже 125.000 км². З того часу Москва оголосила про захоплення Луганської області і тепер зосередилася на Донецькій з метою окупації всього Донбасу. Шквал вогню, що обрушився на стратегічний гірничорудний басейн, завдав українській стороні великих втрат. На початку липня Київ заявив про щоденні втрати в 200 солдатів – до цього кількість загиблих у боях трималася у найсуворішому секреті. Спосіб вкотре закликати своїх союзників до солідарності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: