В Україні реконкіста проходить через Херсон

logo_podii

Libération, 31 липня 2022

Автор: Люк Матьє Переклад – Олексій Першко

Київські сили відбили близько 40 сіл навколо першого великого міста, окупованого Росією на початку війни. Прелюдія до великої битви біля воріт Криму. Нова битва за Херсон розпочалася. Першої – на початку російського вторгнення – насправді не було. Це південне місто було захоплено 2-го березня солдатами Москви без бою. А ось друга, яка тільки починається, обіцяє бути тривалою і інтенсивною. Українські сили перейшли в контрнаступ і повільно, село за селом просуваються до міста. Нині вони знаходяться приблизно за 50 км від нього.

Ефекту несподіванки у цьому немає. Українське керівництво оголосило про контрнаступ ще на початку липня. Він підпорядковується кільком логікам. Найбільш очевидним є стратегічний аспект: Херсон, портове місто з довоєнним населенням у 290.000 жителів, розташоване на північ від Криму – регіону у руках сепаратистів, – має доступ до Чорного моря і представляється росіянам зручним опорним плацдармом для нападу на головне місто півдня – Одесу. Якби українським солдатам вдалося відкинути їх від міста, у росіян майже не лишилося б шансів на успіх при наступі на Одесу.

Крім того, це стало б першим випадком із початку війни, коли українська армія відвойовує велике місто. Її головні перемоги починаючи з березня – чи то у Києві, Харкові чи Миколаєві, – базувалися на здатності триматися і не допустити падіння цих міст. Але їм поки що не вдавалося вибити росіян із великого міста.

Битва за Херсон наразі розгортається в навколишніх – на північ і захід – від міста селах, в основному спорожнілих і значною мірою зруйнованих. За словами військового виконувача обов’язків голови Херсонської обласної державної адміністрації Дмитра Бутрія, 44 з них було звільнено наприкінці минулого тижня. Це є великим успіхом само по собі, оскільки лінія фронту залишалася замороженою протягом декількох місяців, а зіткнення обмежувалися артилерійськими дуелями без виявлення переможця. Почасти це пов’язано з постачанням західного, і переважно американського озброєння: гаубиць М777, які українці іноді називають «казино» за аналогією з потрійною сімкою ігрових автоматів, та встановлених на вантажівках реактивних систем залпового вогню Himars з дальністю вогню близько 80 кілометрів.

«Вчитися плавати»

В останні тижні київська армія широко використовувала цю зброю, намагаючись ізолювати російські підрозділи та позбавити їх матеріально-технічної підтримки. Вона завдавала ударів по командних пунктах та складах боєприпасів, а також по автомобільних та залізничних дорогах та мостах через Дніпро. Антонівський міст кілька разів ставав мішенню і тепер практично не придатний для московської бронетехніки. «Тепер щоб перетнути Дніпро, окупанти мають навчитися плавати. Або погодитися залишити Херсон, поки є така можливість», – написав 27-го липня у Twitter радник українського президента Михайло Подоляк. Інший міст на північний схід від міста також було зруйновано.

Українським військовим не бракує інформації. Щойно місто було взяте Москвою, херсонці мобілізувалися на підтримку своєї армії. Спочатку вони допомагали численними демонстраціями, потім – після заборони масових зборів – наданням розвідданих про розташування російських військ та штабів. Вони також регулярно переслідують членів створеної Росією нової адміністрації, характер якої знайшло своє втілення у призначенні її головою колишнього співробітника ФСБ та минулого заступника губернатора Калінінградської області Сєрґєя Єлісєєва. Іноді стріляючи в них, а іноді підриваючи вибуховий пристрій поряд зі службовим автомобілем.

Але цього ще замало, щоб відвоювати Херсон. Для української армії є два варіанти. Перший – це підходити все ближче і розпочинати наступ, який вимагатиме тисяч людей і неминуче переросте у вуличні бої у місті, де все ще живе близько 200.000 мешканців. Київська влада намагається переконати їх залишити місто. «Будь ласка, їдьте. Наша армія вижене окупантів із цих земель. Наша воля непохитна», – заявила в червні віце-прем’єр Ірина Верещук. Тікати з Херсона можна або через Крим, або піднявшись до Запоріжжя. Але цей останній шлях довгий, небезпечний і вимагає перетину кількох блокпостів російської армії.

Масовані бомбардування

Інший варіант для Києва – ізолювати російські війська, заблокувавши їхнє постачання, з метою витіснити їх за межі міста. Війна на виснаження з практично гарантованим результатом, яка також може тривати місяцями.

Зіткнувшись з контрнаступом, Москва відреагувала перекиданням у бік Херсона військових частин, що до того базувалися на Донбасі (Схід) – основної оголошеної мети російської влади – і посиленням ракетного вогню. На важливу ціль перетворилось місто Миколаїв на північ від Херсона. Російські війська намагалися захопити його ще на початку війни, відразу після наступу на Херсон. Але місто встояло, змусивши їх відступити. У неділю Миколаїв знову зазнав бомбардувань, які місцева влада назвала «масованими». «Ймовірно, на сьогоднішній момент це був найсильніший обстріл», – написав у Telegram міський голова Олександр Сенкевич. Зайнялися кілька будівель і загинула подружня пара: один із найзначніших виробників зернових країни Олексій Вадатурський та його дружина Раїса Вадатурська.

На Донбасі відхід російських частин також супроводжувався посиленням обстрілів. У суботу ввечері президент Володимир Зеленський закликав евакуюватися мешканців Донецька – одного з двох адміністративних центрів Донбасу. «Чим більше мешканців зараз покине Донецьку область, тим менше людей уб’є російська армія», – заявив він у відео. За даними місцевої влади, в містах і селах Донбасу, які перебувають під контролем України, зараз проживають не менше 200.000 осіб, у тому числі 52.000 дітей.

Також на Донеччині, але вже в іншому окупованому російськими військами місті Оленівка в п’ятницю було підірвано казарму, в якій знаходилися кілька сотень українських солдатів, захоплених у полон наприкінці травня під час здачі маріупольського заводу «Азовсталь». П’ятдесят із них було вбито. Київ та Москва взаємно звинувачують один одного. Український генштаб заявив, що його противник хотів «приховати тортури ув’язнених та страти», і що напад був справою рук найманців підрозділу Вагнера, відомого своїми військовими злочинами, скоєними в Сирії. За словами Голови Комітету Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, аналіз опублікованого Росією відео переконливо демонструє, що вибух стався всередині казарми, а не внаслідок її обстрілу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: