Вперше з початку російського вторгнення президент Китаю обмінявся думками зі своїм українським колегою, розмова була “довгою і змістовною”, за словами останнього. Китай також оголосив про майбутній візит послів до Києва для пошуку “політичного врегулювання” конфлікту, що викликало велике невдоволення Москви.
Авторка - Соня Делесаль-Столпер Переклад - Олексій Першко
Libération, 26 квітня 2023 року
Обіцянка цієї телефонної розмови, дана кілька місяців тому, нарешті втілилася в реальність в середу 26 квітня. Голова КНР Сі Цзіньпін та його український колега Володимир Зеленський провели телефонну розмову, яка стала їхнім першим обміном думками з моменту вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. “У питанні української кризи Китай завжди був на боці миру, і його основна позиція полягає у сприянні мирному діалогу”, – заявив державний китайський телеканал CCTV, намагаючись не використовувати слово “вторгнення”, а лише дотримуватися тієї ролі, яку Пекін хоче відігравати – “нейтрального” посередника між Москвою і Києвом.
Сі Цзіньпін закликав до “переговорів” і повторив, що “діалог і переговори” є “єдиним виходом” з конфлікту між Росією і Україною. Розмова відбулася за “ініціативою української сторони”, як поспішили підкреслити в Пекіні. Зі свого боку, у твіті, підтвердженому AFP в Адміністрації президента України, український президент повідомив, що мав “тривалу і змістовну” зустріч зі своїм китайським колегою і сподівається на “потужний поштовх у розвитку двосторонніх відносин” між Києвом і Пекіном. Останній обмін думками між двома чоловіками відбувся в липні 2021 року, ще до початку розв’язаної Москвою війни .
У лютому Володимир Зеленський визнав “необхідним” “працювати” з Китаєм над вирішенням конфлікту з Росією. Невдовзі після оголошення про телефонну розмову уряд Китаю повідомив, що направить в Україну делегацію для пошуку “політичного врегулювання” конфлікту . “Китайська сторона направить спеціального представника китайського уряду, відповідального за Євразію, в Україну та інші країни для проведення поглиблених обмінів з усіма сторонами в напрямку політичного врегулювання української кризи”, – заявили на прес-конференції в МЗС Китаю. Володимир Зеленський одразу ж оголосив про призначення посла в Китаї.
Стримана реакція Росії
Це перша конкретна ініціатива Китаю в цій великій кризі. У лютому було опубліковано документ з дванадцяти пунктів, в якому викладено позицію Китаю щодо конфлікту в Україні, більш-менш представлений як мирний план, але який лише закликав Москву і Київ до переговорів, і який залишив протагоністів бажаючими більшого. Текст також виступав проти будь-якого використання ядерної зброї і закликав поважати територіальну цілісність усіх країн – тобто й України, частина території якої перебуває під контролем Росії.
Пекін не визнав інтеграцію чотирьох територій українського Донбасу до складу Російської Федерації у вересні, так само як і в 2014 році, коли був анексований Крим. Але Китай ніколи публічно не засуджував війну в Україні і в останні місяці значно посилив політичну та економічну співпрацю зі своїм російським сусідом.
Реакція Росії, яка була досить стриманою, не змусила себе довго чекати після оголошення про телефонний дзвінок і направлення китайської делегації до Києва. Москва звинуватила Україну в тому, що вона “підриває мирні ініціативи” , відмовляючись від діалогу з Москвою. “Українська влада та її західні покровителі вже продемонстрували свою здатність підривати мирні ініціативи”, – йдеться в заяві МЗС Росії.
Москва також заявила, що “бере до уваги” готовність Китаю “прагнути до переговорного процесу” між Росією та Україною, але розкритикувала Київ за “відмову від будь-якої розумної ініціативи, спрямованої на політико-дипломатичне врегулювання кризи”.