Libération – вівторок, 26 квітня 2022
Автори: Фредерік Отран, Крістоф Бурдуазо та Леа Массґен
З ініціативи США представники 40 країн зустрілися у вівторок на американській базі Рамштайн у Німеччині з бажанням поставити Києву нові партії важкого озброєння та забезпечити посилену військову підтримку країни проти Росії. Він бачив себе «новим Рузвельтом» для Америки. Звертаючись під час передвиборної кампанії 2020 року до пам’яті свого далекого попередника, Джо Байден насамперед думав про Франкліна Делано Рузвельта (ФДР) – перетворювача, архітектора Нового курсу, покликаного відродити постраждалу від краху 1929 року та Великої депресії країну. Вибраний у розпал пандемії Covid-19 Байден – подібно до іншого представника Демократичної партії Рузвельта, величезний портрет якого він повісив в Овальному кабінеті в перший же день свого президентського терміну – прагнув очолити вихід із кризи, що поєднує в собі соціально-економічну революцію, екологічний поворот та широкомасштабне оновлення інфраструктури.
Тоді як реформаторські амбіції Джо Байдена на чолі з його флагманським проектом «Build Back Better» («Побудувати краще, ніж було») з того часу були значною мірою торпедовані суперечками демократів у Конгресі – тим більше напрошуються порівняння з Рузвельтом. З однією помітною відмінністю: на тлі війни в Україні Рузвельт періоду New Deal (Нового курсу) поступився місцем Рузвельту часів Перл-Гарбора та Ялти. Людині, яка у 1940 році – за рік до японського нападу, який офіційно втягнув його країну у Другу світову війну – закликав Сполучені Штати стати «арсеналом демократії», надавши національну промислову підтримку Об’єднаному Королівству у його протистоянні нацистській Німеччині. Через 80 років у світі, що змінився, це порівняння носить швидше символічний характер. 2022-й рік – не 1940-й, Путін – не Гітлер, а російський наступ на Україні, хоч би яким драматичним і злочинним він був, все ж не можна порівняти з гегемоністськими амбіціями та геноцидною машиною Третього рейху. Але Фредерік Кемпе, президент аналітичного центру Atlantic Council, що базується у Вашингтоні, все ж таки знаходить паралель: «Ці дві переломні точки об’єднує небезпека агресивного авторитаризму і недостатність загальної волі для протистояння йому».
Саме цю «загальну волю» адміністрація Байдена і прагне зміцнити, очоливши зусилля щодо надання військової допомоги Києву та посилення накладених на Москву санкцій. У вівторок у Німеччині Вашингтон зібрав представників близько 40 країн, щоби обговорити зміцнення обороноздатності України. Можливість для глави Пентагону Ллойда Остіна використати рузвельтівські інтонації. «За допомогою нашої оборонно-промислової бази ми можемо зробити більше, щоб продовжити допомагати Україні захищатися ще ефективніше», – сказав він, пообіцявши «перевернути небо та землю», щоб допомогти українцям «виграти» війну.
Бронетехніка, вертольоти, ракети…
Тому що сьогодні перемога української армії, неймовірна на початку конфлікту, вже розглядається як реальна можливість. «Україна явно вірить, що може перемогти, і в це вірять усі присутні тут», – сказав Остін. Для протидії російському наступові на Донбасі Україна просить надати важку артилерію та бронетехніку. Наступальну зброю, яку кілька країн, хоч і неохоче, тепер мають намір все ж таки відправити. «Вперше Захід відкрито відправляє важке озброєння, хоча він це робить не вперше. Це означає поворотний момент у дипломатичній підтримці України», – аналізує Сиріль Бре, науковий співробітник Інституту Жака Делора.
З понад чотирма мільярдами доларів допомоги з початку президентства Байдена Сполучені Штати, безумовно, залишаються головною опорою Києва. Останній транш, оголошений у четвер, додав до вже поставлених Вашингтоном бронетехніки, вертольотів та тисяч зенітних та протитанкових ракет майже 150.000 снарядів та 121 «дронів-самогубців». Вперше минулого тижня Франція оголосила про постачання гармат Caesar з дальністю в 40 кілометрів, Великобританія безоплатно передала зенітні ракети Starstreak, а Канада – гаубиці M777. Але головний поворот стався у вівторок у Німеччині, де під тиском громадської думки, центральноєвропейських країн, виробників зброї, але й також захисників навколишнього середовища з його ж уряду – канцлер соціал-демократ Олаф Шольц, зрештою, поступився ідеї постачання важкого озброєння, якій спочатку принципово противився.
«Шок від військових злочинів»
У цей вік-енд Шольц знову виправдовував свою вичікувальну позицію побоюванням, що постачання танків в Україну ризикує спровокувати третю світову війну. І саме про це заявила у вівторок його міністр оборони – також соціал-демократ – під час зустрічі, організованої американцями на авіабазі Рамштайн. Виробник озброєнь Krauss-Maffei Wegmann поставить «кілька десятків» бронеавтомобілів Guepard, оснащених складною системою ППО. Промислова група Rheinmetall зі свого боку підтвердила запит на постачання 88 бойових танків Leopard, включаючи технічне обслуговування та спеціальну підготовку для української армії. «Поводження з цією зброєю вимагає тривалої підготовки та тренувань» – нагадує Сиріль Бре, «стримано оцінюючи» їхню здатність стати «поворотним моментом у наземних зіткненнях».
«Подібний поворот з боку європейців пояснюється двома основними факторами, – аналізує французьке дипломатичне джерело. – Насамперед героїчним опором українців, який спростував усі результати аналізів наших спецслужб та виявив недоліки російської армії. А потім прийшов шок від скоєних росіянами відвертих військових злочинів, які стали явними після їхнього відходу з міст і сіл навколо Києва». І на громадську думку, і на урядові кабінети трагічні зображення з насамперед Бучі, а невдовзі, без сумніву, і Маріуполя – подіяли подібно до електрошоку. Після півтора десятка розмов за останні кілька тижнів з Владіміром Путіним Емманюель Макрон, паралельно зайнятий у виборчій кампанії, більше не контактував з ним з кінця березня.
Проте, цілком контакт не втрачено. «Продовжувати спроби поговорити з ним – наш обов’язок. […] Якоїсь миті нам доведеться підготувати умови припинення вогню, і Європі доведеться сісти за стіл переговорів», – припустив Макрон кілька днів тому в інтерв’ю France Inter. У Вашингтоні адміністрація Байдена хоче допомогти українцям зайняти сильну позицію для майбутніх переговорів. Американці все більше позиціонують себе ворогами Росії. Ми бачили це на прикладі заяв Ллойда Остіна в Україні: їхня мета тепер – отримати ослаблену Росію, нездатну на нову військову операцію подібного масштабу», – додає Сиріль Бре.
«На карту поставлено майбутнє путінського режиму»
Подібна стратегія не позбавлена ризику, враховуючи непередбачуваність Путіна та його бажання, на думку Києва та західної розвідки, здобути перемогу до 9 травня – символічного дня святкування перемоги СРСР над нацистською Німеччиною. «Буде посилення зіткнень, новий великий наступ, тому що без чистої перемоги до літа на карту буде поставлено майбутнє путінського режиму», – далі прогнозує експерт.
Якщо звичайні російські сили ув’язнуть, чи може Путін піти на ескалацію? Почати кібератаки на західну інфраструктуру, застосувати хімічну чи навіть тактичну ядерну зброю? У вівторок міністр закордонних справ Росії заявив, що загроза ядерної війни є «значною», і попередив про ризик третьої світової війни. «Небезпека серйозна, вона реальна, її не можна недооцінювати», – сказав Лавров. У свою чергу викликаючи до життя похмурих привидів минулого.