Libération – п’ятниця, 16 червня 2022
Автор(к)и: Неллі Дідло та Теофіль Симон Переклад – Олексій Першко
На 113-й день конфлікту президент Франції нарешті вирушив в українську столицю у супроводі канцлера Німеччини Олафа Шольца та голови уряду Італії Маріо Драгі, щоб окрім військової підтримки обговорити прохання України про вступ до Європейського Союзу. «Обов’язком Франції та Європи було прийти і сказати: «Ми тут, поряд з вами, з усією повагою, ми захоплюємося вашою мужністю, надаємо фінансову, гуманітарну та військову допомогу». Саме такими словами Емманюель Макрон завершив в інтерв’ю TF1 о 20:00 свій візит до Києва, який таким чином виявився «обов’язком Франції», очікуваним майже чотири місяці.
Завершенням цього напруженого очікування стало опубліковане в ніч з середи на четвер фото: Емманюель Макрон, Олаф Шольц і Маріо Драгі без костюмів у вагоні поїзда, що прямує до Києва – столиці України. При виході з поїзда рано-вранці обличчя сяють, як сонце. Результат досягнуто: вони, звичайно, не перші іноземні високопосадовці, які відвідали Україну з початку російського вторгнення, що почалося 113 днів тому, але груповий візит трьох глав держав-засновників Європейського Союзу надає поїздці безпрецедентного символічного значення. Делегації поспішають у своїх кортежах до готелю «Інтерконтиненталь» у Києві, звідки відкривається вид на Михайлівську площу, на якій як трофеї виставлено дюжину розбитих російських штурмових машин. Заходи безпеки є безпрецедентними, звучить повітряна тривога: Україна залишається у стані відкритої війни, а Київ не захищений від російських балістичних ракет.
«Реальні та чіткі»
За кілька хвилин до приїзду делегацій співробітники готелю поспішили встановити прапори країн видатних постояльців. Але триколірний прапор відмовляється розвертатися. Чи маємо ми побачити у цьому знак? Емманюель Макрон ходить битим склом у Києві, де ще недавно чули його заяви про необхідність «не принижувати Росію». Українці чекали на його розворот. «Висловлювання Емманюеля Макрона розчарували і посіяли занепокоєність в Україні, тим більше, що Франція швидше погоджується постачати свою зброю, на відміну від Німеччини, чиї войовничі декларації важко переводяться в реальні та чіткі поставки», – зізнається аналітик мультимедіа-групи Ukraine World.
Недовіра до Німеччини ще глибша. З початку конфлікту Берлін подолав певні табу своєї зовнішньої політики, такі як відправлення військової техніки до районів бойових дій, але повністю відвернутися від Росії так і не вдалося. У той час як Київ наполегливо потребує танків та артилерійських знарядь, поставки німецького важкого озброєння кілька разів відкладалися. Що ж до Італії, то вона, як і раніше, сильно залежить від російського газу, і значна частина її громадської думки чутлива до проросійського дискурсу.
Обличчя набагато серйозніші
Через годину після прибуття, три лідери, до яких тим часом приєднався президент Румунії Клаус Йоганніс, повертаються на борт своїх кортежів. Дотримуватися ритуалу, який тепер вимагається від кожного сановника, що відправляється до Києва: відвідування перетворених на мучеників російською армією передмість української столиці. Висотки Києва зникають у дзеркалі заднього виду, поступаючись місцем сосновому лісу, що виходить на міст і спалені ракетними ударами будівлі. Це кілька тижнів окупований Росією Ірпінь, де після відходу росіян було ексгумовано 290 тіл мирних жителів.
Тепер обличчя набагато серйозніші, ніж на вокзалі. Серед обвалених будівель, понівечених дерев і зрешечених кулями машин глави держав блукають близько півгодини під коментар міністра децентралізації України Олексія Чернихова, який зараз відповідає за відбудову. Помітно схвильований Макрон називає побачене військовим злочином, а потім відправляється назад до президентського палацу. «Я дуже схвильований побаченим. Сьогодні Україна має вміти чинити опір і перемагати», – додає він. «Цей візит багато говорить про агресивну війну Росії, яка спрямована лише на руйнування. Ми маємо пам’ятати про це, коли приймаємо рішення», – зазначає Шольц.
Крапля в морі
Відійшовши на кілька метрів, 46-річна Любов та її 77-річний отець Миколай спостерігають за вражаючою делегацією, що оглядає їх понівечений снарядами будинок. Вони під бомбами пішки втекли з Ірпеня перед приходом росіян. «Добре, що ці президенти приїжджають подивитися на це і зі сльозами на очах усвідомлюють, що Росія завдає ударів насамперед у цивільних районах. Але якщо вони справді хочуть нам допомогти, нехай доставлять нам більше зброї». Україна, яка сильно програє в артилерії перед обличчям потужного російського катка, що зараз котиться по Донбасу, потребує зброї. Великої кількості зброї. Щотижня на країну обрушується близько 3.000 ракет. Кожний день [без доставки зброї] – це можливість для російських солдатів вбивати українців або руйнувати наші міста», – за кілька хвилин повертається до теми Володимир Зеленський у своїй передмові до прес-конференції у саду свого палацу у центрі Києва.
На Сході битва за Донбас пожирає людей, боєприпаси та техніку з пекельною швидкістю, і нагальне прохання українців стосується важкого озброєння. Нові обіцянки європейських лідерів невеликі. Олаф Шольц підтвердив готовність Німеччини поставити Україні зенітну систему Iris, яка надійде не раніше жовтня. Емманюель Макрон пообіцяв додати «найближчими кількома тижнями» ще шість САУ Caesar до вже поставлених 12-ти. Для французької армії, що має всього 76 одиниць цих здатних вражати цілі на відстані 40 кілометрів артилерійських знарядь – це помітні зусилля. Але у масштабах потреб України (500 танків, 1.000 гаубиць та 300 реактивних систем залпового вогню, за словами головного радника Зеленського) це крапля у морі.
«Все, щоб Україна сама обрала свою долю»
Емманюель Макрон часто повторював, що вирушить до Києва лише в тому випадку, якщо йому буде що там анонсувати. І зараз йому довелося захищати свої минулі заяви. Змушений відповідати на запитання про власні слова щодо необхідності «не принижувати Росію», які поверталися до нього бумерангом протягом дня – Макрон наполягав на «суверенітеті» та «територіальній цілісності» України. «Ми прагнемо миру на нашому континенті, але знаємо, які битви за нього нам доведеться вести. Як я завжди говорив президенту Зеленському, ми зробимо все, щоб Україна сама обрала свою долю», – заявив президент Франції, стоячи поряд зі своїм українським колегою – з борідкою на обличчі та одягненим у свою традиційну футболку кольору хакі. Відповідаючи на питання про полемічні висловлювання президента Франції щодо Росії, Зеленський вважає за краще виділити свою головну перемогу дня: підтримку його чотирма гостями кандидатури України на вступ до ЄС на наступному засіданні Ради Європи 23-го та 24-го червня. «Це велика новина», – тріумфує президент-полководець.
Оформлення цієї кандидатури, яке неможливо було уявити перед початком війни – ще не досягнуто. «Найближчими днями нам належить будувати єдність «двадцяти семи», – визнав Емманюель Макрон. – Але через наш візит ми подаємо потужний, швидкий і довгоочікуваний жест надії та ясності, який ми хочемо послати Україні та її народу».