У четвер Кремль засудив українську “терористичну атаку” на своїй території, яку Київ офіційно заперечує. Незвичайна заява, яка може послужити приводом для Москви дати більш масштабну відповідь.
Автор - Бенжамен Деліль Переклад - Олексій Першко
Libération, 3 березня 2023 року
Чи потрібно в цьому вбачати загрозу? У четвер російська влада засудила “терористичний акт”, здійснений нібито українськими “диверсантами” у Брянській області на кордоні з Україною. Це той рідкісний випадок, коли Владімір Путін сказав про цей інцидент у телезверненні, згадавши “неонацистів” і “терористів”, які, “проникнувши” в Росію, нібито “відкрили вогонь по мирних жителях”. Досі Кремль ніколи не повідомляв про можливі операції з проникнення українських елементів, вважаючи за краще підкреслювати спорадичні обстріли українською армією через кордон.
Насправді, атаку, про яку йдеться, неможливо перевірити незалежно, і єдина доступна послідовність подій – це та, яку запропонували росіяни. Алєксандр Богомаз, губернатор регіону, на своїй сторінці в Telegram повідомив, що напад стався в селі Любечани, що “диверсанти відкрили вогонь по автомобілю, який рухався”, внаслідок чого щонайменше одна людина загинула і була поранена “десятирічна дитина”. Російські спецслужби (ФСБ), яких цитують російські інформаційні агенції, заявили, що вони вжили “заходів зі знищення озброєних українських націоналістів, які порушили державний кордон”. За даними російських інформаційних агентств РІА Новини, ТАСС та Інтерфакс із посиланням на свідків і джерела в спецслужбах, також мав місце інцидент із захопленням заручників.
“Бійтеся ваших партизанів…”
Не дивно, що Київ майже відразу ж виступив зі спростуванням. На своїй сторінці у Twitter радник президента Михайло Подоляк назвав це “класичною навмисною провокацією”Москви, щоб “налякати своє населення” і “виправдати”свій військовий наступ в Україні. Навіть якщо напад справді мав місце, радник, схоже, припускає, що його могли скоїти противники російського президента: “Партизанський рух у Росії стає дедалі сильнішим та агресивнішим. Бійтеся своїх партизанів…”. Гіпотезу також висунув український Генштаб: “Усе, що відбувається в Росії, [спричинено] протистоянням місцевого населення терористичному режиму Путіна, […] або іншими причинами, які не залежать від українських збройних сил”.
Раніше того самого дня акаунт у Telegram під назвою “Російський добровольчий корпус (РДК)” випустив два відеоролики і взяв на себе відповідальність за напад у Любетчанах. На кожному з них двоє чоловіків тримають синій прапор з білою емблемою, що зображає меч і щит. На думку багатьох українських ЗМІ, це – “інсценування. У коментарях зазначається, що одяг “диверсантів” занадто чистий як для людей, які дійсно брали участь в операції. Також говорять про фальшивий прапор. Це спростовує Майкл Колборн, журналіст із Bellingcat. Цей фахівець із питань ультраправих у Східній Європі впізнав на кадрах Дениса Капустіна, російського неонациста, близького до українських ультраправих. За його словами, він дійсно є главою РДК, організації “заснованої в серпні 2022 року”, яка дійсно має емблему, показану у відео на синьому тлі, і “в основному складається з явно антипутінських російських ультраправих активістів в Україні”. Однак на цьому етапі немає жодних доказів того, що ці озброєні люди дійсно брали участь у нападі або що він був спонсорований Україною.
Дії у відповідь
Безсумнівним є те, що незрозумілість, викликана російськими звинуваченнями і цим інтригуючим відео, безумовно, слугує наративам Кремля. Тому що, як це часто буває на цій війні, саме в цьому і полягає її суть: у тому, щоб змінити реальність у бік того, що служить військовим інтересам. Виступаючи в прямому ефірі по телебаченню і скасовуючи заплановану поїздку на Кавказ, Владімір Путін надає велике значення цьому рейду, який міг би залишитися непоміченим, якби російські спецслужби вирішили не розголошувати його.
Хоча це не єдина українська “атака” на російську територію, про яку було оголошено в четвер. Брянський губернатор Алєксандр Богомаз також повідомив про атаку безпілотника на село Сушани і мінометний обстріл будинків у Ломаківці. У Курську, іншому регіоні, що межує з Україною, під обстріл потрапило село Теткіно, внаслідок чого, за даними місцевої влади, одна людина загинула і одну було поранено. Знову ж таки, ці заяви важко перевірити.
На думку політологині Тетяни Станової з обсерваторії R.Politik, така кількість оголошень про епіфеномени свідчить про те, що “назріває щось серйозне”. Як це часто буває, коли Росія зазнає втрат або відчуває себе атакованою, найрадикальніші елементи виходять на сцену і вимагають показових санкцій. Подібно Рамзану Кадирову. Вкрай войовничий президент Чеченської Республіки відреагував на напад, закликавши до “заходів у відповідь проти Києва”: “Розбомбіть усі центри, які прямо чи опосередковано причетні до цих нападів”. “Я думаю, що подібні інциденти, навіть більш масштабні, залишатимуться рушійною силою конфлікту впродовж усього цього року, – попереджає Тетяна Станова. – Це може погіршити ситуацію і навіть вирішити результат війни.”