Придністров’я: Москва загрожує новим фронтом

logo_podii

Libération – понеділок, 2 травня 2022

Автор: Анаїс Моран

Ця проросійська сепаратистська територія Молдови зазнала серії атак, породивши побоювання поширення конфлікту на західний кордон України. Якщо тільки російські не пішли таким чином на маневр, що відволікає. Ігри з дестабілізації чи провісники нового фронту? Нинішня ситуація у Придністров’ї – вузькій смузі проросійських сепаратистських земель у Молдові – викликає побоювання розширення війни в Україні на західні території. І хоча інформація, що доходить з цього регіону з населенням 450.000 осіб, дуже фрагментарна, вона все ж таки свідчить про серйозну ескалацію напруженості з 25 квітня. Артилерійський обстріл міністерства безпеки в Тирасполі (столиця краю), вибухи навколо прилеглого військового аеродрому, пошкоджена вибухами в Маяку радіовежа, обліт безпілотниками та обстріл складу боєприпасів Ковбасне: у просторі минулого тижня західний кордон України перетворився на вразливий район і прикував до себе всі пильні погляди, що були звернені до того майже виключно на Донбас та південь країни.

Внаслідок серії обстрілів ніхто не постраждав, але Рада безпеки Придністров’я оголосила на своїй території рівень небезпеки «тероризм». З часів громадянської війни 1992 року між молдавською владою та підтримуваними Росією сепаратистами регіон самопроголошеної незалежної держави (не визнаної, однак, міжнародною спільнотою) ніколи не переживав такої концентрації інцидентів. Місцева влада негайно звинуватила Україну, а Київ вказав на Росію.

«Гіпотеза про українську відповідальність за ці події дуже малоймовірна. Київ не зацікавлений у відкритті нового фронту та розширенні конфлікту», – вважає Венсан Анрі, доктор політичних наук Університету Париж-Ест-Кретей та спеціаліст із Молдови. – «У Кремля ж, навпаки, є безліч приводів діяти в тіні та звинувачувати у всьому ворога. Посилити проросійські настрої у Придністров’ї, створити привід для інтервенції з метою «врятувати місцеве населення від української загрози», посіяти паніку в Молдові, вплинути на внутрішньополітичну гру та уповільнити або ж навіть і запобігти її можливій інтеграції до ЄС»…

У столиці Молдови Кишиневі уряд займає проєвропейську позицію – офіційна заявка на членство в Євросоюзі була подана на початку березня – і виявляє стриманість та обережність щодо пояснення причин ударів у Придністров’ї. Причина «незрозуміла», заявив у четвер віце-прем’єр-міністр Республіки Молдова з реінтеграції Олег Серебрян, посилаючись швидше на можливість «внутрішніх розбірок», ніж на «зовнішній вплив». Венсан Анрі також вважає, що не можна виключати можливості більш локального сценарію. «Придністровський конфлікт до цього був найзамороженішим і наймирнішим на території всього колишнього Радянського Союзу», – пояснює він. – «Це псевдодержава протягом тридцяти років отримувала вигоду зі свого роду правової невизначеності, з балансування між своєю надзалежністю від російської енергії та військової підтримки [Кремль забезпечує Придністров’я безплатним газом, а також тут розміщено 1.500 його солдатів – прим. ред.] – і його міцними торговими зв’язками з Молдовою, і навіть дедалі частіше – з Європейським Союзом». Теперішня ж війна в Україні все каламутить, притискаючи придністровську владу до стіни, а громадян – до свого «президента» Вадима Красносільського. «Якщо Росія і підштовхує їх прийняти чийсь бік у війні, то вони просто не матимуть жодного вибору через свою крайню залежність від Москви. Але багато хто побоюється цього. Звідки й потенційні внутрішні осередки напруженості», – продовжує політолог.

Маневри. У цій загальній плутанині слід російського підтексту, як і раніше, залишається головним. Інститут вивчення війни (ISW) стверджує, що ці атаки здійснюються під чужим прапором або силами самого Кремля, або ж його прихильниками. «Росія може мати намір залучити Придністров’я до війни в Україні», – заявив ISW у своєму звіті від 27 квітня. Але якою мірою і з якими цілями? Десять днів тому заступник командувача військ Центрально-Російського військового округу генерал Рустам Міннекаєв заявив, що другий етап «спецоперації» полягатиме в захопленні всієї південної дуги України, щоб з’єднати Донбас з Придністров’ям. «Тисячі придністровських солдатів взяли участь у військових навчаннях спільно з 1.500 вояками російських військ наприкінці січня», – каже Дмитро Мініч, науковий співробітник Російського центру Французького інституту міжнародних відносин. – «Наприкінці лютого вони провели нові навчання і маневри, які показують, що дислоковані у Придністров’ї сили інтегровані в російську систему стратегічного стримування. Питання полягає лише в тому, чи не виходить мета Москви в цьому регіоні за рамки військової дезінформації і стримування». Іншими словами, чи відводилася з самого початку Придністров’ю активна роль у допомозі російської армії для взяття під контроль південного заходу України та, зокрема, Одеси. 4 березня українці превентивно підірвали залізничний міст через річку Кучурган – стратегічний пункт на кордоні України та Придністров’я, щоб обмежити наслідки можливої ​​військової агресії з боку сепаратистського регіону Молдови.

«Нацизм». «Уже кілька днів ми чуємо, як російські ЗМІ та представники Придністров’я говорять про нацизм у Молдові», – продовжує Дмитро Мініч. – «Можливо, йдеться про підготовку інформаційної бази для майбутньої незалежності Придністров’я, яку підтримує Москва. Якби Кремль вирішив задіяти придністровські сили, то, ймовірно, з метою захоплення Одеської області, яка разом із незалежністю Тирасполя могла б дати Москві потужний важіль тиску на Кишинів».

Залишається з’ясувати, чи справді російська армія має можливість розповсюдити свою військову операцію на весь Одеський регіон. «Навряд чи придністровські сили атакуватимуть Одесу самотужки. Вони недооснащені, недостатньо навчені та погано забезпечені» – розвиває свою думку експерт. – «Насамперед вони мали б виступити як підтримка можливих бойових дій Росії в районі Одеси за допомогою логістики, а також проведення спеціальних операцій та дестабілізації в цьому регіоні. Таким чином, Придністров’я стало б тиловою базою для російських збройних сил, котрі борються на південному заході України».

Поки що, незважаючи на удари з великої відстані по Одесі (у суботу російська ракета знищила злітно-посадкову смугу аеропорту), російські збройні сили замість наступу зайняли оборонну позицію навколо Херсона, не зумівши прорватися на захід. Про це свідчить і Міністерство оборони США, яке заявило у ці вихідні про «відсутність ознак, що вказують на неминучу атаку з моря» на Одесу. «Зважаючи на труднощі, з якими сьогодні стикається російська армія на Донбасі, Кремль, ймовірно, сподівається спочатку ввести в оману українців, а потім підштовхнути їх до передислокації сил до своїх західних кордонів, побоюючись створення нового фронту», – вважає Дмитро Мініч. – «Цілком вірогідно, що це одна з останніх можливостей для Росії опанувати нові території».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: