Російська національна гордість тоне у Чорному морі

logo_analitika

Libération, 16 квітня 2022

Автор: П'єр Алонсо

Потоплення крейсера “Москва” – велике приниження для Москви, за реакцією якої з тривогою стежать західні керівники. Втрата «Москви» – флагмана ВМФ Росії – це катастрофа для Кремля. Дві версії суперечать одна одній, але загалом вони сходяться на одному факті: крейсер затонув у ніч із четверга на п’ятницю. «Під час буксирування «Москви» в порт призначення судно втратило стійкість через пошкодження корпусу, отримані внаслідок пожежі, викликаної детонацією боєприпасів. В умовах неспокійного моря корабель затонув», – визнали в Міноборони Росії в четвер увечері, повторивши тим самим тезу про аварію, висунуту напередодні. Втрати серед 500 членів екіпажу невідомі.

Київ же, навпаки, стверджує, що «Москва» зазнала атаки українських військ. Губернатор Одеської області Максим Марченко заявив у четвер, що крилаті ракети “Нептун” – новітня протикорабельна зброя українського виробництва – вразили крейсер і завдали останньому “великої шкоди”. Високопоставлений представник Пентагону підтвердив у п’ятницю, що корабель справді був потоплений двома ракетами Нептун.

Корабель, створений для вбивства

У будь-якому разі втрата такого важливого корабля – величезний удар для російських військових. Символічно, що затонула саме «Москва». До того ж корабель, збудований в Україні. Перші виходи на воду Чорного моря він здійснив у 1979 році, коли залишив суднобудівні верфі – тоді ще радянські – у Миколаєві, портовому місті на півдні України, яке зараз російська армія намагається взяти з 24 лютого. «Його тоді охрестили «Славою» – згадує у Facebook російський історик Андрій Зубов, який наголошує на своєму особливому відношенні до будівництва військового судна: «Мій батько відповідав за будівництво всіх надводних військових кораблів у СРСР. […] Головний корабель проекту – «Слава» – був для нього предметом особливої ​​гордості». Як для його батька та населення міста, так і для влади.

Саме «Слава» супроводжувала лайнер останнього керівника СРСР Михайла Горбачова на Мальту на зустріч із Джорджем Бушем-старшим, на якій у 1989 році було покладено край «холодній війні». Корабель 186-метрової довжини та водотоннажністю майже 12 500 тонн був втіленням військової могутності. «Це вбивця авіаносців, надозброєний крейсер. Втім, він не призначений для транспортування вертольотів або літаків, що певною мірою обмежує його потужність. Це корабель, створений, щоб убивати», – каже старший офіцер французького національного флоту, який стикався з ним у морі.

Перейменований на «Москву» 2000 року, після десятирічної модернізації крейсер не припинив своєї бойової діяльності. Він брав участь майже у всіх недавніх походах путінської Росії: до Грузії у 2008-му та до Сирії у 2015 роках. Він приєднався до Чорноморського флоту із Севастополем як портом приписки у Криму після його анексії Росією у 2014 році. Останній відомий знімок корабля, зроблений 10 квітня із супутника компанії Maxar, показує його на тлі легендарного міста, яке довгий час було закрито.

Його бойове використання від початку вторгнення переслідувало чотири мети: позбавити Чорне море українського флоту та його союзників завдяки протикорабельному озброєнню; сприяння пануванню Росії у повітрі на узбережжі за допомогою систем ППО С-300Ф; захищати інші російські кораблі, зокрема десантні засоби, які можна використовувати для десантування наземних військ; координувати та командувати флотом. Але на його озброєнні не було крилатих ракет “Калібр”, якими завдавалися удари по території України.

Підтвердження можливої ​​версії про випадкове загоряння стало б не менш сумним варіантом для російського генштабу. Моряки бояться вогню найбільше за все у світі та інтенсивно тренуються, щоб справлятися з ним. «На кораблі вогонь поширюється дуже швидко, а особливо на російському. Останні побудовані з набагато більшою ізоляцією, ніж західні військові судна, враховуючи температуру моря і відповідну реакцію на неї екіпажу. Внаслідок цього вони швидко спалахують», – підкреслює експерт із російської армії. Гіпотеза, яка вважається найбільш достовірною, як і раніше, пов’язана з атакою, і, можливо, підривом на міні. Описувана українцями кінематика дає експертам ґрунт для безлічі роздумів. Протикорабельні ракети «Нептун» лише нещодавно надійшли на озброєння української армії. Це було б їхнє перше застосування в бойових умовах, а в цьому випадку мета була досягнута з першої ж спроби.

Чи підійшла «Москва» надто близько до українського берега, коли він ще знаходився під сильним захистом? Поведінка російських кораблів, що вийшли у четвер у відкрите море, на думку Пентагона, швидше за все підтверджує цю версію. І, якщо так, це також стало серйозною помилкою. Під час операції «Харматтан» проти Лівії у 2011 році військові кораблі НАТО вичікували, доки будуть знищені всі наступальні системи супротивника, і лише тоді наблизилися до берега.

Провал на суші, у повітрі та на морі

Чи постраждала російська армія від відсутності розвідувальної інформації? Система «Нептун» включає в себе чотири транспортні засоби, у тому числі тягач, що безпосередньо запускає ракети. Таким чином, це дуже мобільна система, але не настільки непомітна, якщо за територією проводиться спостереження з повітря (супутники, безпілотники, літаки).

Втративши свій флагман у Чорному морі, Росія змушена відмовитися від найважливішого елемента своєї наступальної системи. Символічно незамінний, він незамінний і фізично: Туреччина закрила протоку Босфор для військових кораблів, не дозволивши Москві надіслати підкріплення. Це приниження, яке захоплює Україну і жахає уряди Заходу, які побоюються неспіврозрної відповіді з боку розчарованої російської влади, нездатної досягти результатів і накопичуючої невдачі на суші, у повітрі, а тепер і на морі.  Історик Андрій Зубов резюмує свої почуття у двох реченнях: «Російська слава горить біля берегів України. Сумний і символічний результат безвідповідальної військової гри, що підтримується сліпою пропагандою та самопроголошеними імперськими амбіціями народу моєї Росії».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: