Libération, 6 грудня 2022
Авторка - Леа Массген Переклад - Олексій Першко
У зруйнованому бомбами українському місті ведуться масштабні роботи через шість місяців після його захоплення путінською армією. Але заявлена Кремлем готовність забезпечити мешканців житлом до настання зими приховує реальність міста, перетвореного на гетто. Що стало з містом-мучеником Маріуполем через півроку після того, як він потрапив до рук росіян? Якщо вірити повідомленням державних інформаційних агенцій, Москва розпочала відродження з попелу повністю зруйнованого війною міста-порта на півдні України. На фотографіях, що розповсюджуються близькими до Кремля ЗМІ, новобудови гордо височіють перед сучасними дитячими та спортивними майданчиками.«Роботи ведуться прискореними темпами. Квартири збудовані з повним оздобленням. Кожне житло буде обладнане плитою, раковиною та умивальником у санвузлі, – розповів на початку липня керівник проекту військово-будівельної компанії, що належить Міноборони Росії. Люди зможуть жити в них одразу». У цьому районі, розташованому на околиці міста, також мають побачити світ дві школи, дитячий садок, поліклініка, магазини, а також майданчики для вигулу собак. Відновлення Маріуполя є невід’ємною частиною російської пропагандистської машини. Сотні робітників цілодобово працюють, щоб стерти сліди бойових дій та відбудувати нове місто. Усього до кінця року, за розрахунками Москви, має бути збудовано тисячу квартир у дванадцяти будинках. Вони зможуть вмістити 2500 людей.
1500 нових могил
Ці роботи проводяться відповідно до генерального плану, затвердженого безпосередньо президентом Владіміром Путіним наприкінці липня. Цей 100-сторінковий документ, складений Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства, передбачає повне відновлення Маріуполя, 90% якого було зруйновано російськими бомбардуваннями. Майже три місяці Москва безжально обстрілювала це стратегічне місто, розташоване на березі Азовського моря. Його завоювання дозволило Росії поєднати регіон Донбасу з анексованим Кримом. Для досягнення своїх цілей та придушення української оборони російська армія, не вагаючись, взяла жителів (до війни 450 000 чоловік) у середньовічну облогу, позбавивши їх води, електрики, газу, продовольства та медикаментів. Апокаліптична ситуація в місті була висвітлена у міжнародних ЗМІ під час удару по пологовому будинку 9 березня, потім по театру, де ховалися сотні людей, у тому числі діти. Загалом під час облоги загинуло щонайменше 22 000 осіб, але втрати можуть бути значно важчими. “Я думаю, що там загинуло дуже багато людей”, – визнав на початку листопада президент України Володимир Зеленський. – Коли-небудь ми дізнаємося точну цифру. На жаль, це будуть тисячі, десятки тисяч людей. Я не маю точної цифри… Коли ми повернемо Маріуполь, а це обов’язково станеться, ми зрозуміємо». Після здачі в полон останніх обложених захисників заводу «Азовсталь» окупанти вивісили свої прапори на адміністративні будівлі міста. Москва вважає Маріуполь повністю російським містом з моменту анексії після несправедливого референдуму чотирьох українських областей, включаючи Донецьку, до якої належить і Маріуполь, 30 вересня. У школах змінено підручники, а учні співають гімн окупантів. Щоб ще більше прискорити процес русифікації, нова адміністрація демонтувала в центрі міста пам’ятник, присвячений великому голоду 1932-1933 років (Голодомору), описаному як геноцид, організований Сталіним в Україні, але який Росія применшує.
За словами свідків, опитаних місцевими ЗМІ, мешканців Маріуполя залучали для прибирання вулиць та вилучення тіл з-під завалів зруйнованих будівель. Недавні супутникові знімки американської компанії Maxar показують, що з червня на північний захід від міста було вирито не менше 1500 нових могил, внаслідок чого кількість могил, що з’явилися за вісім місяців, досягла 4600.
500 000 мешканців у 2035 р.
Кремль хоче зробити Маріуполь символом своєї уявної переваги над українською владою та свого підприємства з «денацифікації», яке стало приводом для початку вторгнення в Україну. Генеральний план з докладним описом майбутнього міста до 2035 року, з яким вдалося ознайомитись Libération, описує повністю перетворену територію, оснащену сучасними будівлями та природними просторами. Деякі російські офіційні особи наводять як зразок місто Грозний, яке російська армія зруйнувала, а потім відбудувала заново, стерши всі сліди конфлікту в центрі чеченської столиці.
За прогнозами Москви, кількість жителів Маріуполя повинна зростати з запаморочливою швидкістю: 350 тисяч 2025 року, 450 тисяч 2030 року і 500 тисяч 2035 року. Нові компанії, сферами діяльності яких будуть переважно металургія, будівництво, виробництво продуктів харчування та хімічна промисловість, дозволять створити понад 9000 робочих місць. Окупанти вже пропонують привабливі зарплати тим, хто ще перебуває у місті, а це, за даними української влади, близько 120 000 осіб. За планами Кремля, історичний центр Маріуполя також має змінитись: передбачається відновити православний храм, школу мистецтв або навіть театр, зруйнований внаслідок авіаудару російської авіації 16 березня — обстрілу, який Amnesty International вважає «військовим злочином».
Порт, який є важливим чинником економічного зростання, відновив свою роботу. Щодо долі величезного металургійного комбінату «Азовсталь», повністю зруйнованого, то вона досі не вирішена. Це місце може бути перетворене на промислово-технологічний парк, що зробить його зоною відпочинку з музеєм, присвяченим «успіху Росії проти України».
«Приховати сліди війни»
На думку експерта, опитаного російським сайтом міської культури The Village, реальна мета Кремля — не забезпечити житлом населення до приходу зими, а швидко приховати сліди війни: «На благо не мешканців, а телеглядачів». Тому що за історією російського “визволення” проглядає інша реальність. За свідченнями мешканців, опублікованими в Telegram, окупанти перетворили Маріуполь на «місто-гетто», в якому виживати стає «все важче». У більшості з 50 000 зруйнованих квартир досі немає ні вікон, ні опалення, тоді як у грудні температура може опускатися до -7 градусів. «Умови життя є жахливими. Дітей обшукують і змушують слухати російську телевізійну пропаганду», — описує Олександр, 22-річний українець, який залишається на зв’язку зі своїми дядьком та тіткою, що залишилися вдома через інвалідність одного з їхніх дітей.
Він знає, що його місто розділене. Олександр згадує, наприклад, свого колишнього однокласника, який тепер гордо розмахує російським прапором у соцмережах і «кричить, як добре жити в Маріуполі» з того часу, як місто було взято російськими військами: «Багато тих, хто там залишився, підтримують Москву. А зарплати робітників ледве вистачає, щоби прогодувати себе». Середнього доходу 30 000 рублів (460 євро) вже недостатньо, щоб компенсувати зростання цін.
“Mariupol Reborn”
На фото у соцмережах можна побачити виснажених людей, які лежать у коридорах напівзруйнованої лікарні. Деякі ліки залишаються недоступними. Стіни будинків та автобусних зупинок списані закликами про допомогу. Окупанти заклеюють їх фотографіями високопоставлених офіцерів російської армії. За даними мерії, щотижня у Маріуполі помирає близько 150 осіб, або близько 25 осіб на день. «Повсякденне життя дуже важке, — підтверджує Libération радник мера міста Петро Андрющенко, який нині живе у Дніпрі. Близько 30% мешканців не мають доступу до води та електрики, а опалення є лише у 20%. Медична система руйнується. Смертність у 6,5 рази вища, ніж у довоєнний період». Проте чиновник переконаний, що Маріуполь нарешті знову потрапить до рук української армії, як це сталося кілька тижнів тому з Херсоном. Київ також розробив свій проект реконструкції під назвою “Mariupol Reborn”. За оцінками української влади, усунення пошкоджень обійдеться не менш як 14 мільярдів доларів. «Місто було повністю зруйноване. Це реальність сьогодення. І ми маємо бути готові зіткнутися з цією реальністю завтра, коли Маріуполя буде звільнено», — заявив Павло Кириленко, голова військової адміністрації Донецької області, під час нещодавньої презентації ініціативи у Києві. Тим часом, останніми тижнями російські військові розпочали будівництво протитанкових оборонних споруд навколо портового міста.