Саміт НАТО: більше зброї для України, більше військ проти Росії

logo_podii

Libération, середа,  29 червня 2022

Автор: П'єр Алонсо  Переклад – Олексій Першко

Країни Атлантичного альянсу, зібравшись у Мадриді, зобов’язалися продовжувати та збільшувати свою підтримку Києва. Сполучені Штати оголосили про серйозні підкріплення на європейському континенті. «Ми повністю солідарні з урядом та народом України, які героїчно захищають свою країну». Війна в Україні зі зрозумілих причин займає важливе місце у декларації мадридського саміту НАТО. Його 30 членів знову «найрішучішим чином» засуджують цю агресію проти суверенної держави, яка «серйозно підриває міжнародну безпеку та стабільність».

Вівторок – перший день саміту – дозволив знайти переговорне рішення, щоб зняти вето Туреччини на вступ до альянсу Фінляндії та Швеції. Президент Франції Емманюель Макрон привітав цей «консенсус» під час зустрічі зі своїм колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом у кулуарах саміту. Вирішивши це гостре питання, Альянс зміг повернутися до інших нагальних тем, тобто до України та до наслідків повернення війни на європейську територію – а саме на кордон чотирьох держав НАТО (Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії).

Пряма військова підтримка

Володимир Зеленський дистанційно виступив на ранковому пленарному засіданні глав держав та урядів. З Києва він закликав членів Атлантичного альянсу продовжувати і нарощувати свої зусилля: «Для того, щоб зламати перевагу російської артилерії, де вони мають значну перевагу, нам потрібно набагато більше цих сучасних систем, цієї сучасної артилерії». Українська армія зазнає великих втрат з того часу, коли війна завмерла на кількох фронтах, на які російські війська обрушують усю міць своєї артилерії.

Норвегія відповіла на цей заклик у середу, оголосивши, що безоплатно поступається трьома своїми реактивними системами залпового вогню, про які просить Київ, оскільки вони поєднують у собі точність, ударну міць і велику дальність дії. Передача здійснюватиметься у координації зі Сполученим Королівством – єдиною державою, поряд із Сполученими Штатами, яка вже відправила цю передову зброю в Україну. Нідерланди та Німеччина поставлять ще шість гаубиць. На початку тижня Франція офіційно підтвердила заявою свого міністра збройних сил Себастьяна Лекорню постачання бронетранспортерів. Судячи зі знятих у Словаччині відео, деякі з них уже в дорозі.

Ця пряма військова підтримка, строго кажучи, не підпадає під загальну політику Північноатлантичного альянсу, який прагне не вступати в конфронтацію з Росією, що володіє ядерною зброєю. У декларації саміту члени Альянсу зобов’язуються «прискорити доставку нелетального оборонного обладнання, підвищити кіберстійкість захисту України, а також допомогти модернізувати її оборонний сектор у рамках переходу до підвищеної оперативної сумісності». З іншого боку, Атлантичний альянс як організація посилює свою військову присутність на околицях Європи, що межують з Росією.

Спочатку на Сході: бойові групи буде розгорнуто до бригад. У той же час генеральний секретар організації Єнс Столтенберг заявив про своє бажання збільшити склад сил реагування з 70.000 до 300.000 осіб. Цей персонал не дислокується на постійній основі, але може бути розгорнутий у дуже короткий термін. Сполучені Штати також відправлять своє підкріплення до Європи. «Щоб відповідати на погрози з усіх боків», – заявив президент Джо Байден. Загальна кількість військовослужбовців поки не оприлюднена Вашингтоном.

Понад 100.000 американських солдатів вже базуються на європейській території, 20.000 з яких було розгорнуто вже цього року у відповідь на вторгнення Росії до України. До військово-морської бази Рота в Іспанії буде приписано вже шість есмінців замість чотирьох. У якості підкріплення до Румунії прибуде додаткова бригада, дві ескадрильї F-35 перебазуються до Великобританії та «сили протиповітряної оборони» – до Німеччини та Італії.

Росію не «залякати»

Це повернення до Європи заспокоює європейських союзників, які ще не повністю оговталися від президентства Дональда Трампа, під час якого атлантична прірва тільки виросла – тоді вони усвідомили, що погляд Сполучених Штатів більше звернений до Тихого океану та Китаю, ніж до Європи. Джо Байден демонструє протилежне – принаймні, у короткостроковій перспективі.

Росія відповіла, що її не залякали. «Безпека країн, де буде розміщено додаткові контингенти [США], не підсилиться. Те, що зараз відбувається, безсумнівно, призведе до заходів у відповідь з нашого боку», – не вдаючись у подробиці, заявив заступник глави МЗС Росії Сєрґєй Рябков. Заспокоївши своїх європейських партнерів, Вашингтон також домігся того, що в стратегічній концепції – свого роду оцінці стану світу та розробленій Альянсом дорожній карті – вперше згадується Китай: «Декларовані амбіції та політика примусу Китайської Народної Республіки ставлять під сумнів наші інтереси, нашу безпеку та наші цінності», – йдеться в спільній заяві 30 членів альянсу, де далі йде типова для Європейського союзу риторика (куди менш агресивна, ніж у США стосовно Пекіна) про «системні виклики, що висуваються Китаєм до євроатлантичної безпеки». Формулювання, яке повністю влаштовує Єлисейський палац, оскільки Парижу не хотілося б, аби Альянс був надто жорстко прив’язаний до безпеки Сполучених Штатів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d bloggers like this: