Libération – Неділя, 26 червня 2022
Автор: Поль Ґоґо Переклад - Олексій Першко
Зустрівшись з нагоди 30-річчя встановлення дипломатичних відносин, глави білоруської та російської держав зміцнили своє військове партнерство напередодні самітів G7 у Німеччині та НАТО у Мадриді. Історія, можливо, колись покаже, з власної волі чи ні Олександр Лукашенко сьогодні піддається комунікаційним операціям Кремля. Проте білоруський президент, обманним шляхом переобраний у 2020-му році, у суботу відвідав Санкт-Петербург, щоб поспілкуватися зі своїм останнім другом Владіміром Путіним. Двоє державних діячів навіть відсвяткували ювілей – 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Дует склався бездоганно: Владімір Путін загрожує, Олександр Лукашенко пояснює причину його гніву. Глава Кремля запропонував у суботу адаптувати білоруську авіацію під свою ядерну зброю. Москва також поставить до Білорусі пускові установки ракет середньої дальності “Іскандер-М”. Ця система здатна запускати ракети із ядерними зарядами.
Як і раніше, ведучи свій хрестовий похід проти НАТО, Владімір Путін, за його словами, обґрунтував це рішення наявністю 200 ядерних боєголовок НАТО в Європі, а також військ, які наближатимуться до Білорусі. Обидва політики також обговорили співпрацю двох своїх спецслужб (КДБ та ФСБ) і експорт білоруських добрив, утруднений запровадженими санкціями.
«Оголошення війни» Калінінграду
За словами Олександра Лукашенка, гнів російського президента, який обрушився на Литву і Польщу, пояснюється поведінкою цих двох держав, яка, за його словами, неминуче підштовхне «до конфронтації». У Литві як ніколи став актуальним конфлікт між Росією та Європою щодо транзиту підсанкційних продуктів харчування до калінінградського анклаву. Олександр Лукашенко навіть говорив у суботу про «оголошення війни». Проте останні офіційні російські заяви мали скоріше обнадіяти щодо можливого пом’якшення цієї напруженості, а деякі ЗМІ станом на суботу запевняли, що Європа здала назад. Але президент Литви Ґітанас Науседа заявив у неділю вранці, що він «не піде на компроміс для вирішення цієї проблеми». Щодо Польщі, то Кремль буде глибоко роздратований присутністю сотень польських громадян в українській армії та загальною ворожістю країни щодо Росії.
Крім цих двох питань, Кремль передусім, схоже, продемонстрував свою класичну дипломатичну палітру напередодні зустрічі G7 у Ельмау (Німеччина) та саміту НАТО у Мадриді. Подібні заяви та ранкові обстріли цього вікенду – у суботу з Білорусі півночі України та в неділю центру Києва – дозволяють знову чинити тиск на міжнародне співтовариство. З 2014-го року Кремль систематично відзначав міжнародні саміти відновленням напруженості на лінії фронту на Донбасі.
Військова співпраця
Допомога у мілітаризації Білорусі також є ще одним кроком у зближенні двох країн, яке Путін намагався організувати з моменту свого приходу до влади шляхом розвитку союзу. Залежно від особливостей того чи іншого періоду президент Лукашенко, не вагаючись, різко пригальмовував свою риторику або ж дозволяв російському президенту приймати рішення від свого імені в ім’я зближення двох країн. Вже давно минув час, коли Білорусь категорично відмовлялася від розміщення російської бази на своїй території. Сьогодні питання про військове співробітництво вже не видається проблемою.
Російські солдати тепер мають можливість пересуватися територією Білорусі, як будь-яким іншим регіоном Росії. Такий стан справ висвітлює ще один невисловлений аспект відносин між двома країнами. Роль Мінська в українському конфлікті досить двозначна: влада підтримує Москву аж до того, що служить їй тиловою базою, але не вступає у військові дії в Україні. Населення Білорусі в останні роки не зазнавало такого впливу пропаганди, як російське, тому активна участь у війні, безумовно, засуджуватиметься ним. Однак ці останні заяви викликають підозри щодо можливості участі Білорусі у кремлівському конфлікті. «Путін ніколи не просив мене: «Давай, заходь та вбивай в Україні». Але Захід підштовхує нас діяти разом із Росією, вибудовувати спільний фронт, спільну лінію від Санкт-Петербурга до Ростова», – заявив минулого тижня Олександр Лукашенко.