Ситуація в Україні: фронт заморожений, Москва засмучена

logo_analitika

Libération, 16 серпня 2022

Авторка: Леа Массґен  Переклад – Олексій Першко

Через шість місяців після початку війна перетворилася на конфлікт на виснаження, оскільки українські та російські сили досягли приблизної рівноваги. Змінити ситуацію на фронті здатна лише серйозна зміна армій. «Сьогодні в ході спецоперації наші воїни з честю виконують свій обов’язок […] і крок за кроком звільняють землю Донбасу», – сказав у понеділок Владімір Путін в одній зі своїх рідкісних заяв від початку війни в Україні, яку, як і раніше, намагається війною не називати. Господар Кремля скористався міжнародним ярмарком озброєнь, організованим протягом тижня у Кубинці Московської області, щоби проголосити дифірамбічну промову про наступ своїх військ. Їхнє озброєння також «значно перевершує» озброєння супротивника, запевняє він.

Нова загроза у Криму

Проте реальне становище явно демонструє, що початковий план Росії здійснюється зовсім не так, як планувалося. Майже через шість місяців після свого початку бліцкриг, на який так сподівалася Москва, перетворився на конфлікт на виснаження, результат якого, схоже, ніхто в змозі передбачити. «Росія продовжує грати м’язами зі своїм передовим озброєнням, але парадоксальним чином в Україні чомусь використовує техніку 1980-х років, – зазначає військовий історик Мішель Гойя. – Росія, як і раніше, домінує в небі, здійснюючи близько 400 бойових вильотів на день, але ми тепер спостерігаємо уповільнення бойових дій з обох сторін. Супротивникам вдається просунутися лише на кілька сотень метрів, що дозволяє їм брати або знову відбивати лише невеликі села. Російські атаки наразі здійснюються лише невеликою групою елітних батальйонів. Інші опираються, як можуть, незважаючи на великі втрати та пов’язане з місяцями боїв виснаження. Фронт практично заморожений».

Тим більше, що російські сили зіткнулися з новою загрозою в регіоні, якого досі конфлікт не торкався. Усього за тиждень кілька серій вибухів зруйнували склади боєприпасів у Криму – анексованому з 2014-го року півострові, з якого злітають російські літаки для завдання ударів по українських цілях. Москва приписала теракти у вівторок вранці під Джанкоєм «саботажникам», при цьому не назвавши винних. «Постраждала також цивільна інфраструктура, зокрема лінія високої напруги, електростанція, залізнична гілка, а також кілька житлових будинків», – уточнили у російській армії.

Але багато спостерігачів вважають, що це скоріше нова атака, успішно проведена Києвом. На умовах анонімності високопосадовець повідомив The New York Times, що за вибухами стояла елітна військова частина, що діяла в тилу ворога. У твіттері радник президента Володимира Зеленського приховано натякнув на причетність своєї країни: «Крим нормальної країни – це Чорне море, гори, відпочинок та туризм. Але окупований Росією Крим – це вибухи складів та високий ризик загибелі всіх окупантів та злодіїв. Демілітаризація у дії», – їдко висловився Михайло Подоляк. До цього 9-го серпня вибухи на іншій авіабазі в Криму вже знищили дев’ять нових російських літаків.

“Червона лінія”

Однак ці інциденти часом викликають запитання. «З військової точки зору українці не мають можливості завдати удару далі, ніж на 250 кілометрів від своїх позицій», – продовжує Мішель Гойя, який висуває три гіпотези того, що сталося: використання сучасної балістичної ракети, розробленої перед початком війни; протикорабельної крилатої ракети «Нептун» або ATACMS [MGM-140 Army Tactical Missile System, Армійський тактичний ракетний комплекс – тактична балістична ракета класу земля-земля], випущеної з поставленої США ракетної установки Himars.

Останній сценарій, однак, є відвертим перетином певної «червоної лінії», визначеної Кремлем: Москва виступає проти застосування західної зброї на території, яку вона вважає своєю. За словами губернатора Луганської області, у неділю «точним ударом» на сході країни було знищено базу воєнізованого угруповання з туманним статусом «Вагнер», бійців якого звинувачують у тому, що вони воювали на боці російських військ.

Незважаючи на збільшення випадків надзвичайно точного вогню, що стало можливим завдяки кращим розвідувальним джерелам та постачанням західної зброї – багато українських міст залишаються об’єктом інтенсивних російських бомбардувань. У понеділок внаслідок ударів у Харкові – другому місті країни – загинула щонайменше одна людина. «Ми спостерігаємо збалансування сил та уповільнення ходу операцій, як це відбувалося під час Першої світової війни. Тільки серйозне переміщення та зміна армій здатні змінити ситуацію», – робить висновок Мішель Гойя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: