Україна: хто винен у обстрілах Запорізької АЕС?

logo_checknews

Libération, 3 вересня 2022

Автор: Олександр Орн  Переклад – Олексій Першко

Протягом кількох місяців найбільша в Європі атомна електростанція була ареною сутичок між російськими та українськими військами. Обидві сторони звинувачують одна одну у бомбардуванні об’єкта, що створює ризик ядерної катастрофи. «Фізична цілісність» Запорізької АЕС в Україні «була порушена кілька разів», заявив у четвер 1-го вересня після її огляду генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі. Цей висновок підтверджує висловлені в останні тижні міжнародним співтовариством побоювання щодо безпеки станції. Вже понад місяць обстрілів зазнає територія окупованої російськими військами найбільшої в Європі атомної електростанції, що викликає побоювання можливої ​​ядерної катастрофи, про яку попереджають обидві сторони, покладаючи вину за обстріл на противника.

Російська армія в ніч із четверга 4-го на п’ятницю 5-го березня захопила Запорізьку атомну електростанцію. Повністю знятий камерою спостереження штурм тривав кілька годин, викликавши стурбованість міжнародної спільноти, оскільки бойові дії відбувалися на території електростанції, лише за кілька сотень метрів від реакторів. Було підпалено адміністративну будівлю. Як повідомило NPR 11-го березня, а New York Times, у свою чергу, повторила у своїй опублікованій наприкінці серпня статті, великокаліберна куля пробила зовнішню стіну реактора №4, а артилерійський снаряд потрапив в електричний трансформатор реактора №6, який був заповнений легкозаймистим охолоджуючим маслом.

Окупована російськими військами станція

З того часу московські війська не залишали територію електростанції. І навіть якщо там досі працюють українські інженери, то станцію окуповано російськими військами. Супутникові зображення та знімки з безпілотників протягом кількох місяців свідчать про присутність на цьому місці військової техніки, але Міноборони Росії це заперечує. Ті ж зображення вказують на те, що московські сили також присутні в багатьох приміщеннях, відповідальних за виробництво електроенергії та прилеглих до ядерних реакторів, знову ж таки всупереч спростуванням російської влади.

Цю ж окупацію також підтверджує 5-го липня газета Wall Street Journal, яка наводить свідчення очевидців, що між корпусами станції присутні артилерійські гармати та танки. «Окупанти перекидають туди свою техніку, у тому числі ракетні комплекси, з яких вже обстрілюють інший берег Дніпра та територію Нікополя», – заявив через десять днів президент компанії «Енергоатом» Петро Котін, яка експлуатує Запорізьку АЕС. Протягом кількох місяців він звинувачував російські сили у використанні атомної електростанції у якості щита.

Відносний консенсус щодо збитків

Обидві сторони сходяться в одному: станцію регулярно бомбардують, а інфраструктура об’єкта пошкоджена. Вивчення заяв української влади (в основному через Енергоатом) та російської армії призводить до майже аналогічних висновків.

Єдиним винятком є ​​атака – єдина, наскільки нам відомо, – про яку заявила Україна 21-го липня. Відео її було навіть оприлюднено українською розвідкою. На ньому видно дрони-камікадзе (керовані снаряди, що вибухають при ударі), які завдають ударів по військових наметах та російській армійській машині. Удари точні та локалізовані, і, як визнають у Москві, «реакторна частина Запорізької АЕС не постраждала від удару українських безпілотників». Єдиним спірним моментом є людські жертви. Київ стверджує, що вразив кількох російських солдатів, тоді як Москва говорить лише про поранених серед особового складу станції.

В іншому інформація про завдану приміщенням станції шкоду в основному збігаються. Наприклад, 5-го серпня «Енергоатом» о 15:36 через свій Telegram-канал повідомив, що російська артилерія завдала удару по високовольтних лініях електростанції. Менш як за годину російський армійський канал «Зірка» показав відео того ж інциденту з аналогічним описом, але зі звинуваченням українців.

У наступні дні обстріли посилились, і обидві країни повідомили про значні пошкодження технічних споруд. «Внаслідок обстрілу серйозно постраждали азотно-киснева станція та суміщений допоміжний корпус, – повідомляє «Енергоатом». – Зберігаються ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, а також висока небезпека займання». На що «Зірка» додає: «Пошкоджено воденепровід, що викликало [займання] водню на водневій станції».

Обидві сторони також звинувачують одна одну в завданні ударів по спорудах, в яких зберігається відпрацьоване паливо, водозабірниках електростанції або поблизу реакторів.

8-го серпня російські окупанти опублікували відео з пошкодженим дахом і залишками ракети, що застрягли в землі (ймовірно, «Смерча»). 25-го серпня станцію навіть було відключено від української мережі. 29-го серпня різні прокремлівські канали транслювали зображення трьох нових ударів, також помітних ​​на останніх супутникових знімках Maxar, лише за кілька метрів від реакторів.

Взаємні звинувачення

І якщо існує згода щодо завданої шкоди, то у питаннях відповідальності за неї, очевидно, її немає. Кремль та його різні офіційні канали, і зокрема «Зірка», стверджують, що ці удари завдані українцями. Іноді пов’язуючи їх з поставленою західними союзниками України зброєю і при цьому наголошуючи на зв’язаних з подібними обстрілами ризиках, прогнозуючи за допомогою карт, які райони та яке населення будуть зачеплені опроміненням. «На Запорізькій АЕС через дії збройних сил України може виникнути ситуація, аналогічна чорнобильській та фукусімській», – написала «Зірка» під картою з оцінкою наслідків від такої катастрофи.

З української сторони «Енергоатом» покладає відповідальність за обстріли на російського «загарбника», попереджає про ризики пов’язаних з окупацією АЕС ядерної катастрофи (аж до рекомендацій населенню, що перебуває під загрозою, залишити регіон або інформування про дози йоду, який слід приймати у разі трагедії) і засуджує «ядерний тероризм» Москви. Після обстрілу 8-го серпня президент України Володимир Зеленський також виступив із промовою про «ядерний терор», висловивши тривогу з приводу того факту, що «жодна нація у світі не може почуватися в безпеці, коли терористична держава обстрілює ядерну станцію».

Станція не знаходиться у «спірній» зоні

Зазначимо, що станція знаходиться не на передовій. Українські позиції знаходяться по той бік Дніпра (річка, що примикає до станції), приблизно за десять кілометрів, а території південніше зайняті росіянами. Станція таким чином не знаходиться в «спірному» районі. Звідси випливає, що попадання у територією станції, мабуть, є навмисними ударами і не можуть бути випадковими пострілами росіян, пов’язані з близькістю зони бойових дій.

Проросійська сфера неодмінно називає винуватцями обстрілу українців. «Росіяни, що окупували станцію, ніяк не зацікавлені стріляти самі в себе», – часто можна прочитати в соціальних мережах. По суті, єдиною причиною, яка б могла підштовхнути росіян до обстрілу станції, могло б бути бажання приписати ці удари Києву. Цю гіпотезу, що викликає глузливі коментарі проросійськи налаштованих людей, опитані CheckNews фахівці, проте, вважають значною мірою правдоподібною. У якості ще однієї зброї в інформаційній війні, яку вже використовували росіяни, є так званий «фальшивий прапор» («false flag» – скоєння злочинів з метою звинуватити в них противника).

Інша гіпотеза (яка не обов’язково виключає першу) полягає в тому, що шкоди завдали українські удари по російських військах, які окупували територію. Сьогодні українські сили взяли на себе відповідальність за єдину серію ударів (див. вище) по території станції, але наполягають на тому, що вони були нанесені за допомогою безпілотників і, отже, були особливо точно спрямованими. Що й демонструють відео (і заяви з Москви), на якому снаряди потрапляють не у будівлі, а по техніці та військовому табору.

На даному етапі неможливо з точністю переконатися, що несе відповідальність за обстріли саме та чи інша сторона. У першу чергу через те, що зайняте російськими військами місце було недоступне до прибуття місії МАГАТЕ.

Російську версію неможливо перевірити

Більшість західних ЗМІ не наважуються приписати обстріли російській стороні, хоча деякі й наводять кілька аргументів. Декілька французьких ЗМІ, наприклад, передали заяви Енергоатому про те, що снарядам потрібно від однієї до трьох секунд, щоб потрапити до станції (Le Monde), або ж від однієї до п’яти секунд (AFP). Місцеві джерела інформували про це спеціального кореспондента Liberation у регіоні. За словами опитаних CheckNews експертів з озброєння, така тривалість може означати, що обстріли велися з відстані набагато ближчої, ніж українські позиції, і, отже, були російськими. Але безліч неясностей викликають типи снарядів, що використовуються (у них різні траєкторії і швидкість), відомості про які базуються на проблемних для правдивого використання свідченнях.

Проте журналісти, зокрема спеціальний кореспондент Liberation, змогли отримати доступ на станцію разом з російськими офіційними особами 1-го вересня під час місії МАГАТЕ. Російські представники, що курували візит, показали відвідувачам ракету, що не розірвалася, стирчить із землі і при цьому видається за українську (її помітно вже на відправлених західним інформаційним агентствам на початку серпня російських знімках). За словами присутніх журналістів, офіційний представник МАГАТЕ зауважив, що нахил ракети дозволяє припустити, що її запустили російська сторона. У широко розповсюджених відео російський чиновник заперечує і каже, що ракета мала розвернутися в землі під час удару. Що, як вважають опитані CheckNews експерти, неможливо. Військовий радник голландської неурядової організації PAX і колишній спеціаліст Пентагону з аналізу наслідків обстрілів Марк Гарласко (Marc Garlrsco) зазначає: «Ці типи ракет мають дуже чітку сигнатуру і завжди приземляються у протилежному напрямку, звідки вони були випущені. Вони не перекидаються, на відміну від «Іскандера» [іншого типу балістичних ракет], у якого часто заносить хвіст».

Проте аналітик із озброєнь Ніл Ґібсон, який вивчав інші випадки результатів обстрілу, дуже обережний у своїй оцінці для CheckNews: «Немає жодної можливості дізнатися що-небудь, виходячи з доступної інформації, а оскільки таку інформацію контролює Росія, вона навряд чи заслуговує на довіру. Аналіз структури фрагментації має виконувати хтось, хто має доступ до відповідного програмного забезпечення, зазвичай схваленого Міністерством оборони, – такий фахівець повинен знати, що саме було випущено і всі деталі конструкції будівлі».

На запитання France 24 про приписування Енергоатомом цих вибухів Росії директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі утримався від коментарів, пояснивши це тим, що «не має можливості це підтвердити». Функціонер, який згадував про «суперечливі наративи» двох сторін, не приховував, що мета спрямованої на місце агентством команди полягала, зокрема, у пролитті світла на відповідальність за обстріли. Намір, який зіткнеться зі складністю експертизи і тим, що це місце контролюється росіянами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d блогерам подобається це: