Американська газета опублікувала пораженську статтю про стан українських військ. У той час як деякі російські ЗМІ та коментатори вітали цю публікацію, інші розцінили її як операцію з дестабілізації, спрямовану на те, щоб приспати російські сили перед можливим весняним контрнаступом Києва.
Автор - Олександр Орн Переклад - Олексій Першко
Libération, 15 березня 2023 року
13 березня дві провідні американські щоденні газети опублікували по статті про стан українських сил і про те, що поставлено на карту в цей переломний період, коли зимовий наступ російських військ добігає кінця, а очікування українського наступу навесні високі як ніколи. Тема спільна, але тональність у двох газет дуже різна. “The New York Times” заявляє про те, що “російські атаки на більшій частині України приносять мало результатів, окрім втрат”, а Washington Post стверджує що “Україні бракує кваліфікованих військ та боєприпасів, а втрати й песимізм ростуть”. Друга з цих статей викликала особливі відгуки в українських і російських колах, причому деякі прокремлівські видання раділи, а інші доходили до припущень про українську “психологічну операцію” – маніпулятивну спробу обдурити Москву щодо її здатності до контрнаступу навесні.
Ці дві статті не повністю суперечать одна одній. У New York Times акцентується увага на нездатності Росії домогтися територіальних успіхів під час зимового наступу, розпочатого кілька місяців тому на різних фронтах, включно з Бахмутським. За словами американської газети, “російські успіхи мінімальні, і вони дісталися лякаючою ціною для обох сторін”, вказуючи на приблизно 200 000 убитих і поранених росіян. Хоча газета не наводить жодних цифр щодо української сторони, але пише, що втрати “також будуть величезними”. А ось про майбутні операції, які Україна може здійснити навесні, американська газета задовольняється наступним: “Українці, які очікують великого припливу західної зброї та нових військ у найближчі тижні та місяці, як очікується, почнуть контрнаступ. Аналітики, українські чиновники і навіть російські коментатори припускають, що це станеться на південно-західній ділянці фронту, де українці спробують просунутися на схід від Херсона і південь від Запоріжжя в напрямку міста Мелітополь, сподіваючись відрізати захоплений росіянами сухопутний міст, який з’єднує Кримський півострів зі східним Донбасом. “
Песимістична стаття про можливості України
Саме тут стаття Washington Post дає зовсім іншу точку зору. Значно песимістичніше оцінюючи стан українських військ, стаття малює картину армії, яка, за повідомленнями, втратила найзагартованіші в боях елементи з початку війни. Тон задається з першого абзаца: “Якість збройних сил України, яку колись вважали істотною перевагою перед Росією, погіршилася через рік втрат, через що багато найдосвідченіших бійців покинулии поле бою, що і змусило деяких українських чиновників засумніватися у спроможності Києва розпочати довгоочікуваний весняний наступ”.
Стаття здебільшого базується на свідченнях українського командира, який бачив, як його людей, майже всі з яких були вбиті або поранені, замінили призовниками, мало придатними до бою. Але також і на заявах неназваних українських чиновників, які визнають, що ситуація критична і може обмежити надії на весняний контрнаступ, настільки ж успішний, як минулорічний. “У нас немає ні людей, ні зброї, – додав один високопоставлений [український] чиновник. “І ви знаєте співвідношення: коли ви наступаєте, ви втрачаєте в два або три рази більше людей. Ми не можемо дозволити собі втратити стільки людей”. А Washington Post зазначає, що “цей аналіз набагато менш оптимістичний, ніж публічні заяви політичних і військових лідерів України”.
Слід зазначити, що газета далека від примирення з Росією, чиї проблеми з живою силою, боєприпасами та мотивацією без захоплення території під час наступу вона наголошує, незважаючи на стан українських військ. Дійсно, один з американських чиновників стверджує, що “якщо втрати України значні, то втрати Росії ще більш значні“.
Проте статтю та її тон широко обговорювали останніми днями. З українського боку багато хто критикував пораженські настрої, які проявилися в ній. Питання про втрати є надзвичайно делікатною темою, адже київські офіційні особи не надають реалістичні оновлені дані про вбитих і поранених. Реакція російської сторони більш дивна. Деякі прокремлівські Telegram-канали, у класичній манері, підхопили статтю дослівно, щоб підживити модний наратив про те, що українські війська зазнають поразки, особливо в Бахмуті (і це при тому, що насправді співвідношення втрат там украй несприятливе для російських сил, як ми [Liberation] пояснювали в попередній статті).
“Найголовніше – не читати американських газет”.
Сюрпризом стала публікація російського парламентарія Андрєя Медведєва (не родича колишнього президента і прем’єр-міністра Дмітрія Медведєва). У пості в Telegram останній описує статтю як спробу маніпуляції: “Тут повідомляють, що нібито в Києві сумніваються в готовності до наступу через зниження якості військ. Пише це The Washington Post […] Тобто, судячи з активізації інформаційних операцій такого роду, а саме зі збільшення кількості публікацій у західних ЗМІ про нібито неготовність Києва до наступу, насправді підготовка до нього триває повним ходом. А стаття у Washington post написана виключно для того, щоб наші “аналітики” та “експерти” (та й політики, чого вже), які звикли з часів юності вважати, що на BBC, CNN або “Голосі Америки” кажуть тільки правду, перестали сприймати загрозу наступу ЗСУ всерйоз.”
На завершення свого послання Андрій Медведєв наголосив: “Нам найголовніше, не читати вранці американських газет, а якщо читати, то не думати, що чогось бракує в противника. Навіть якщо й так, то це його проблеми.” Заява, яка спокусила багато проросійських Telegram-каналів, аж до того, що її підхопили різноманітні “мілблогери” (плеяда військових авторитетів, які вагаються між коментарями й аналізом), як-от Rybar, впливовий прокремлівський акаунт, що спеціалізується на військовому аналізі та розвідці з відкритих джерел.
Цей епіфеномен підкреслює безліч невизначеностей цього періоду, коли очікування нового українського контрнаступу підживлює спекуляції. Це не перший випадок, коли у зв’язку із заявами української сторони виникають підозри в поширенні токсичної інформації. Минулого тижня особливо катастрофічні заяви президента України Володимира Зеленського та глави сухопутних військ Києва про те, що станеться в разі падіння Бахмута, уже поставили під сумнів деякие аналітики і дослідники, які вивчають конфлікт.